Завантаження ...

Два постріли в голову депутата

Травневий замах на керівника міської парторганізації УДАР, депутата-«майданівця» Анатолія Гладченка викликав неабиякий резонанс в краю. І не лише. Після звернень до МВС, Генпрокуратури представників депутатської групи «Альтернатива», до складу якої входить Гладченко...

 
Збройний напад на депутата Славутицької міської ради Анатолія Гладченка як дзеркало бездіяльності правоохоронців і потурання кримінальним елементам.

Травневий замах на керівника міської парторганізації УДАР, депутата-«майданівця» Анатолія Гладченка викликав неабиякий резонанс в краю. І не лише. Після звернень до МВС, Генпрокуратури представників депутатської групи «Альтернатива», до складу якої входить Гладченко, цю справу взято під особистий контроль керівництва, в тому числі обласного, цих правоохоронних органів. Відреагував і обласний депутатський корпус. На одному із засідань депутат облради Мирослава Смирнова зробила гучну заяву із цього приводу:

- У місті квітне криміналітет та беззаконня, а бандитські угруповання почуваються безкарними,
– акцентувала вона. Колективне резюме обласних обранців було категоричним: звільнити начальника Славутицького міськвідділу міліції та розпочати службову перевірку за фактом бездіяльності прокурора Славутича, який, за переконанням депутатів, упродовж півроку не реагував на звернення Гладченка.

Було троє нападників

Простежити правові та морально-політичні аспекти цієї справи вирішив і «ЧК». У Славутичі нам із легкістю показали Ленінградську зупинку, де сталася стрілянина. Напад відбувся серед білого дня, майже в центрі міста, – на проспекті Дружби народів. Багато перехожих бачило, як відбувалися події, тому городяни охоче дають оцінку:

- У нас усі знають, що було троє нападників. Брати Хачатряни – це люди, тісно пов’язані з кримінальним світом міста, та якийсь невідомий. Це не перший зухвалий напад Артема та Армана, але вони недоторканні для міліції, – каже 42-річна пані Олена, продавчиня одного із місцевих магазинів.

- Ви про інше запитайте: «швидка» прибула за лічені хвилини. А міліція й через добу не змогла затримати злочинців та визначити їхнє місцеперебування, хоча розташована в кількох сотнях метрів від зупинки. Чому? – запитує Артем, середнього віку чолов’яга.

Свідчення потерпілого Анатолія Гладченка шокують цинізмом злочину. За його словами, того дня вони з братом ішли до Ленінградського кварталу. Побачили, як на шаленій швидкості мчать два автомобілі. Машини припаркувалися на зупинці, а потім із них вийшли брати - Артем та Арман. Разом із ними був невідомий у блакитній футболці.

- Трійця перегородила нам дорогу. Арман дістав ніж і почав погрожувати, вимагаючи вплинути на конфліктну ситуацію з Дмитром Безпутіним. Він вимагав, щоб Дмитро забрав свою заяву про звинувачення братів у його побитті. Я зауважив, що в цій ситуації все буде за законом. Пішла лайка, мене почали штовхати, а Артем дістав травматичний пістолет… Перша куля ледь торкнулася голови, друга потрапила зліва в обличчя, – згадує деталі нападу потерпілий.

У телефонній розмові із «ЧК» Анатолій кілька разів наголосив, що неприязних стосунків із братами, як сьогодні в цьому намагаються переконати громадськість, у нього особисто не було.

- Навпаки, у кінці 2012-го та на початку 2013-го, коли в Армана був конфлікт із керівництвом міліції, я його підтримував і голосував за нього на сесіях, – згадує він.

«Міліція по суті не реагувала»

Ця історія, вочевидь, підвищила самооцінку братам Хачатрян. І водночас, на жаль, надала їм кримінальної самовпевненості. У будь-яких суперечливих ситуаціях вони покладалися не на силу доказів, а аргумент сили – бандитської, наджорстокої.

У Славутичі ми чули, що на їхньому рахунку якнайменше чотири напади та побиття людей. З одним із потерпілих – Дмитром Безпутіним – нам удалося зустрітися.

У вересні 2013-го брати Хачатрян під надуманим приводом – зачепив, мовляв, одного з них у ресторані – по-звірячому побили хлопця. Медики констатували в нього злам кісток носу, чотири вибитих зуби, численні травми та ушкодження тіла й голови.

- Міліція по суті не реагувала. Майже півтора року з початку відкриття кримінального провадження, а потім судового процесу, Хачатряни не з`являлися для свідчень, – каже Дмитро. – Усіляко залякували свідків, а мене вдруге жорстоко побили через те, що я відмовився забирати заяву. Водночас зверхньо та нахабно кидали мені у вічі: міліція, мовляв, нам нічого не зробить, з нею у нас гарні стосунки. Тому ніякий Гладченко мені не допоможе…

Міський депутат таки допоміг. Днями розпочався розгляд цієї справи. Проте, щоб її припинити, Хачатряни вже демонстративно зробили замах на депутата. Лікарі одностайно дійшли висновку: від загибелі хлопця врятувало кілька міліметрів…

- Після моїх неодноразових звернень до Генпрокуратури вдалося домогтися поновлення двох справ: стосовно Безпутіна, і щодо стрілянини в Київському кварталі, – згадує Анатолій Гладченко.У першому випадку досудове розслідування закінчилося, і прокуратура передала справу до суду. Мабуть, цей факт розлютив братів. У другому – потерпілий, в обличчя якого також стріляв Артем, несподівано почав давати інші свідчення – це, мовляв, зовсім не Хачатрян застосовував проти нього зброю. Проте я вбачаю в цьому не лише прояви цинічного криміналу. Ідеться про його брутальне поєднання з місцевою владою.

На цей причинно-наслідковий зв’язок указав у своїй письмовій заяві на депутатів міськради Славутича Анатолій Гладченко. Її оприлюднили під час його перебування в лікарні.

Фабула політико-правових звинувачень доволі вагома. На чому вона ґрунтується? І що про це думають колеги по депутатському цеху та нинішнє керівництво міста?

Палять автомобілі за політознакою

- Справу Гладченка, вважаю, хочуть спустити на гальмах і перевести в площину хуліганських дій, – каже керівник депутатської групи «Альтернатива» Ільгіз Ісхаков. – Нас, депутатів, запевняли, що після нападу на Гладченка відразу оголосили план «Перехоплення», але Артем Хачатрян разом зі спільником безперешкодно проїхали повз міліцейські пости. Коли вказували адреси, де перебувають фігуранти нападу, міський суддя двічі відмовлявся виносити постанову про обшук, мотивуючи це недостатніми доказами. Невдовзі після кривавого інциденту журналіст міської газети бере інтерв’ю в Артема Хачатряна, але міліції й досі невідомі координати підозрюваного.

- За останній рік у місті підпалили шість автомобілів. Працюють точково, водночас за політичною ознакою. Дев’ятого травня минулого року демонстративно спалили біля під’їзду автомобіль керівника нашої депгрупи Ільгіза Ісхакова. За щасливим збігом обставин ніхто не потерпів, адже автомобіль міг вибухнути через наявність пального. Це була, на мій погляд, не просто помста керівнику місцевого Майдану. Так публічно провели політично мотивовану акцію залякування
, – каже депутат «Альтернативи» Наталія Гантимурова. – І досі ніхто не затриманий та не засуджений. У місті діє кругова порука…

Почувши про такі факти, одразу зв’язуюся з керівником міської міліції Олексієм Москвичовим. У телефонній бесіді він категорично заперечує свою бездіяльність у пошуках правопорушників-підпалювачів. Аргумент простий: усе це сталося до нього, посаду він обійняв лише в жовтні минулого року. А слідство триває, запевняє Москвичов, і не відмовляється від особистої зустрічі.


Критичні стріли депутатів облради на свою та підлеглих адреси відразу відкидає з порогу:

- Артема Хачатряна оголошено в розшук, і ми здійснюємо заходи щодо його затримання. Більше нічого не можу сказати через таємницю слідства.

- Як кваліфіковані ознаки злочину?

- Як хуліганські дії.

- Важке поранення з травматичної зброї – хіба це не замах на вбивство Гладченка?

- Поки ця стаття не розглядається. Коли допитають усіх свідків, тоді можлива перекваліфікація справи.

- Як ви реагуєте на те, що журналістом узято інтерв’ю у Хачатряна, а міліція не знає його місцеперебування?

- Ця людина допитана, слідчі дії тривають. Більше розголошувати не можу, – каже Олексій Миколайович і після коротенької паузи додає: – На журналістку Хачатрян вийшов сам, вона не знала, що його оголошено в розшук.

Сьогодні в міліцейського керівника Славутича, за його словами, голова болить через збільшення квартирних крадіжок. Дошкуляють кадрові проблеми: із 65 працівників за штатом працює лише 36. Один слідчий на весь райвідділ, один оперативник на 25-тисячне місто.

… Від’їжджаючи із Славутича, зовні тихого зеленого привабливого міста – згадував слова Ільгіза Ісхакова, який жалкує про те, що рядові славутичани почуваються в місті незатишно та неспокійно. І ще не стали, як він вважає, вільними людьми.

- Бути вільними – значить, залежати від законів, – нагадав він напівзабуту вольтерівську тезу.

Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ, сайт «Час Київщини»


мрия