В Україні існує кілька підстав для дострокового звільнення від військової служби під час воєнного стану, до яких планують додати ще одну.
В Україні існує чотири основні типи підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану. Законопроєкт № 9142 пропонує додати можливість звільнитися з військової служби військовослужбовцям по призову за мобілізацією, які вже відслужили певний строк під час воєнного стану.
«Враховуючи нову реальність російської повномасштабної агресії, невизначеність терміну остаточної перемоги, імовірне збереження російської загрози навіть після завершення війни, а також керуючись Конституцією України та принципом справедливості — необхідно обмежити термін мобілізації кожної окремої людини», ― підкреслили у пояснювальній записці до законопроєкту.
Депутатам пропонується доповнити Закон про військовий обов’язок і військову службу п’ятим підпунктом, який дозволяє звільнятися з військової служби після 18 місяців служби під час мобілізації
Підпунктом «ґ», якщо військові вислужили не менше 18 місяців військової служби за призовом під час мобілізації, то можуть отримати право написати рапорт про звільнення за строком служби.
Вони можуть написати рапорт про бажання звільнитися, якщо не збираються продовжувати військову службу.
Підстави для звільнення військовослужбовців під час воєнного стану
В підпункті 2 пункту 4 статті 26 Закону про військовий обов’язок і військову службу передбачається чотири типи підстав для звільнення.
Під час воєнного стану військовослужбовці можуть звільнитися на таких підставах:
- За віком ― у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- За станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- За сімейними обставинами:
- у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
