Завантаження ...

Мешканця міста Славутич обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України

Питання безпеки ядерних технологій мають велике наукове та практичне значення для розвитку та енергетичної незалежності України, особливо в сьогоденних умовах зменшення споживання вуглеводнів.

Анатолій Володимирович Носовський
Питання безпеки ядерних технологій мають велике наукове та практичне значення для розвитку та енергетичної незалежності України, особливо в сьогоденних умовах зменшення споживання вуглеводнів.
Безпека та ефективність експлуатації АЕС є одним з основних наукових напрямів роботи Національної академії наук України. Враховуючи важливість питань безпеки (особливо після аварій на АЕС «Три Майл Айленд», Чорнобильській та «Фукушіма»), у грудні 2014 р. до складу НАН України було введено вакансію члена-кореспондента за спеціальністю «Безпека експлуатації атомних електричних станцій». Вибори на цю вакансію проводились згідно зі статутом НАН України у два етапи.

Так, за результатами таємного голосування 24 лютого на загальних зборах відділення фізико-технічних проблем енергетики, а потім 6 березня на загальних зборах Національної академії наук України членом-кореспондентом НАНУ по відділенню фізико-технічних проблем енергетики за спеціальністю «Безпека експлуатації атомних електростанцій» було обрано директора Славутицької філії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», доктора технічних наук, професора Анатолія Володимировича Носовського.


Носовський А. В., 1954 року народження, почав трудову й наукову діяльність у Науково-дослідному технологічному інституті Міністерства середнього машинобудування СРСР у м. Сосновий Бор Ленінградської обл., займаючись дослідженнями з питань радіаційного захисту на атомних підводних човнах. Після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС був відряджений на ліквідацію її наслідків у складі спеціалізованої організації УБ–605 Мінсередмашу СРСР для виконання робіт із забезпечення радіаційного захисту під час будівництва об’єкта «Укриття» та підготовки до післяаварійного пуску енергоблоків Чорнобильської АЕС. Після закінчення відрядження залишився працювати на Чорнобильській АЕС, де пройшов шлях від старшого інженера цеху радіаційної безпеки до заступника генерального директора Чорнобильської АЕС. У спеціалізованій вченій раді Одеського національного політехнічного університету захистив кандидатську дисертацію, а згодом і докторську за спеціальністю «Теплові та ядерні енергоустановки».

Завдяки діяльності Анатолія Носовського у Славутичі було створено низку об’єктів, деякі з яких працюють й до цього часу. Так, на березі Дніпра було реалізовано запропоновану ним концепцію Центру керування протиаварійними діями Чорнобильській АЕС. Зведений відповідно до цієї концепції об’єкт використовується нині як резервний кризовий центр НАЕК «Енергоатом» для всіх атомних станцій України. У співпраці з Департаментом енергетики США, Департаментом торгівлі й промисловості Великобританії та науковцями Тихоокеанської національної північно-західної лабораторії США А. В. Носовським за підтримки його однодумців та друзів було створено Славутицьку лабораторію міжнародних досліджень і технологій, а у співпраці зі Савана-Ріверською екологічною лабораторією та Техаським технічним університетом США – Міжнародну радіоекологічну лабораторію, котра й нині виконує низку унікальних міжнародних дослідницьких програм у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Ці дві створених лабораторії стали науковим осередком Славутицького відділення Чорнобильського центру, яке А. В. Носовський очолював з 1998 по 2004 рік. А. В. Носовський зробив значний внесок у створення та подальший розвиток системи вищої освіти у м. Славутич.

Так, за його ініціативи було створено Центр вищої освіти і науки у складі двох філій вищих навчальних закладів – Чернігівського державного інституту економіки й управління та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». За 13 років існування Славутицької філії НТУУ «КПІ» було випущено понад 200 бакалаврів, фахівців з інформаційних технологій. Значна увага у філії приділяється роботі з обдарованою молоддю, створенню сприятливих умов для розвитку й реалізації творчих здібностей студентів, залучення їх до активної науково-дослідної роботи, пошукової діяльності в процесі навчання, участі у вирішенні актуальних проблем сучасності. Саме науково-дослідна робота студентів передбачає навчання студентів методології й методики дослідження, озброєння технологіями і вмінням творчого підходу до дослідження певних наукових проблем для забезпечення нової якості життя.

У 2004 році, будучи звільненим із Чорнобильського центру в зв’язку зі «скороченням штатів», Анатолій Володимирович Носовський був вимушений прийняти запрошення працювати у Києві на посаді заступника директора з наукових питань Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки. А згодом очолив науковий відділ в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України та увійшов до складу спеціалізованої вченої ради цього інституту. Виконуючи дослідницькі програми і займаючись організаційною науковою діяльністю, А. В. Носовський проводить педагогічну діяльність, викладає курс лекцій «Дозиметрія та захист від іонізуючого випромінювання». У 2006 р. рішенням колегії Міністерства освіти і науки України йому було присвоєно вчене звання професора кафедри атомних електричних станцій та інженерної теплофізики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». З 2006 р. А. В. Носовського призначено головним редактором серії наукових і навчальних видань Національної академії наук під рубрикою «Безпека атомних електричних станцій», десять з яких вже вийшли друком і користуються попитом вітчизняних і закордонних спеціалістів ядерної енергетичної галузі, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Професор А. В. Носовський є почесним членом, а також членом правління Українського ядерного товариства, вченої ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», спеціалізованої вченої ради Інституту проблем безпеки атомних електричних станцій НАН України, експертної ради Міністерства освіти і науки України, редакційних колегій журналів «Ядерна енергетика та довкілля», «Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля», «Енергетика та електрифікація», головним редактором журналу «Ядерна та радіаційна безпека».

Основними науковими здобутками професора А. В. Носовського є:
- дослідження видів взаємодії іонізуючих випромінювань з речовиною, розробка на їх основі спеціальних методів радіаційного контролю трансуранових елементів та впровадження їх шляхом створення автоматизованих систем радіаційного технологічного контролю ядерних установок;

- дослідження радіаційного стану, розробка і відпрацювання теоретичних та практичних методів та заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки при експлуатації енергоблоків АЕС. Дослідження та створення нових методів аналізу безпеки експлуатації ядерних енергоблоків АЕС;

- розробка та впровадження в практичну діяльність методів зменшення радіоактивних викидів та скидів з енергоблоків АЕС;

- розробка методів ретроспективного відновлення доз опромінення осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, створення методичної та нормативної бази для застосування цих методів у практичній дозиметрії;

- розвиток методів аварійного планування та реагування в разі радіаційної аварії на АЕС;

-  створення науково-технічних та методичних основ щодо зняття з експлуатації енергоблоків АЕС.

Анатолій Володимирович Носовський – автор понад 240 наукових публікацій, серед яких 16 монографій і навчальних посібників для вищих навчальних закладів. Розроблені методики, пристрої, моделі, навчальні й практичні посібники, інструкції, нормативні документи, методичні рекомендації широко використовуються підприємствами атомної галузі України та інших держав.

Вітаючи Анатолія Володимировича з обранням членом-кореспондентом Національної академії наук України, бажаємо йому міцного здоров’я, творчих успіхів та подальшої плідної наукової та педагогічної діяльності на благо розвитку ядерної енергетичної галузі України!

Колектив Славутицької філії
НТУУ «Київський політехнічний інститут»

мрия