15 Січня 2015
1461
Дуже важливо зрозуміти, що є багато політичних аспектів при проведенні і плануванні реформ в усіх сферах життєдіяльності України. Прослідковуються погані симптоми. Хочу підкреслити, що місцеве самоврядування в Україні як таке відбулось. Ніхто вже й ніколи від цього не відступить і Європейська Хартія місцевого самоврядування буде реалізовуватись...
Володимир Удовиченко
29.12.2014 р. вийшла постанова КМУ №716 «Про внесення змін до Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Нею передбачена передача функцій з організації безоплатного харчування потерпілих дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, від Мінсоцполітики на регіональний рівень. При цьому міністерство, як головний розпорядник бюджетних коштів, буде здійснювати їх розподіл, передбачений для відшкодування витрат і безоплатного харчування потерпілих дітей відповідно до пункту 11 ст. 30 відповідного закону, який залишився в бюджеті 2015 року. Але як це виходить на практиці?
Ця функція передається не на рівень місцевого самоврядування, а на рівень обласної державної адміністрації. Тобто ніяка децентралізація фактично не проходить, а просто центр ваги із рівня центральних органів виконавчої влади переходить на рівень обласних адміністрацій, які є абсолютно повноправною складовою центральних органів, тільки на регіональному рівні. А якщо ми говоримо про децентралізацію, про реформу, про реформування місцевого самоврядування, то ці ресурси мали би передатися саме на рівень органів місцевого самоврядування – в міста обласного значення та рівень районів. Практично децентралізація не пройшла, а пройшла передача функцій з одних органів державної влади до іншого регіонального рівня. Абсолютно логічно, що цим конкретним питанням повинні, згідно з відповідним Законом «Про освіту», займатися управління й відділи освіти. Таким чином, у відділах освіти, з урахуванням того, що вони будуть проводити тендерні процедури, з’являється функція контролю за використанням цих коштів та за роботою тих структур, які пройдуть тендерні процедури з метою забезпечення якості харчування. Оце б і була справжня децентралізація, реалізація принципу субсидіарності! А те, що відбулося – ні. Далі, листом, що підписаний заступником міністра соцполітики, керівником апарату Мінсоцполітики практично зупиняється дія пункту 11 ст. 30 відповідного закону, тобто зупиняється харчування дітей і говориться про те, що з урахуванням цієї постанови тепер організацією тендерних процедур будуть займатися обласні державні адміністрації. Відомо, що на тендерні процедури потрібно мінімум 65 днів, а далі звернення до судів, бо якийсь підрядник, учасник конкурсу, з чимось не погодиться. Ця велика процедура може затягнутися на 65 днів, практично до кінця навчального року. Хіба це децентралізація? Це просто ігнорування і невиконання пункту закону про харчування дітей у школах на потерпілих територіях, причому без необхідного інформаційного роз’яснення людям, батькам і навіть дітям, щоби вони розуміли, що відбувається.
До речі, цим листом передбачено також, що до 1 квітня цього року батьки отримають компенсацію. Це неправильне рішення! Тому, що коли об’єднаний ресурс, з батьків менше треба грошей. Чому в постанові Кабінету Міністрів Мінсоцполітикою не передбачити продовження угод, які сьогодні діють і згідно яких харчувались діти у минулому році, до закінчення проведення відповідних тендерних процедур, до 15 квітня 2015 року. Тоді б усе було логічно, все було би зрозуміло. Якщо чесно говорити, децентралізація проведена не в повному обсязі і європейська Хартія місцевого самоврядування тут не реалізована, положення і принцип субсидіарності не реалізовані, і дуже прикро, що практично проігнорована реалізація відповідного закону. Ось так! З урахуванням такої ситуації я відправив звернення до Мінсоцполітики, Київської обласної державної адміністрації, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (голова – Томенко М. В.) з проханням терміново розглянути ці питання і забезпечити реалізацію закону щодо харчування дітей шкільного віку на потерпілих територіях. Ще прийняв додатково рішення звернутись до Генеральної прокуратури, з урахуванням того, що відсутня реакція, також звернувся до народного депутата України від нашого округа Москаленка Я. М. Якщо ми так далі будемо діяти, то перспективи в реформах годі нам чекати.
Далі кілька слів про нашу дошкільну малечу. Згідно згаданої постанови, батьки в дитячих навчальних закладах повинні платити не менше 60% (раніше діяла норма не більше 60%). Відсутня державна складова в забезпеченні харчування дітей дошкільного віку на потерпілих територіях, а далі відсотки встановлюють місцеві влади, тобто є частинка місцевого бюджету. А в місцевих бюджетів ресурсу немає. Де знайдеш ту частинку? Прикро, що це так є. Зараз ми працюємо над укладанням відповідних угод із батьками. Постараємось зробити так, щоб максимальний відсоток нашої складової з місцевого бюджету (а це максимум 40%) ми забезпечили.
Дуже важливо зрозуміти, що є багато політичних аспектів при проведенні і плануванні реформ в усіх сферах життєдіяльності України. Прослідковуються погані симптоми. Хочу підкреслити, що місцеве самоврядування в Україні як таке відбулось. Ніхто вже й ніколи від цього не відступить і Європейська Хартія місцевого самоврядування буде реалізовуватись у повному обсязі, як це відбувається в багатьох країнах світу і на практиці доведено, що це найбільш ефективна модель і шлях до повної реалізації принципу субсидіарності.
І ще на одне хотів би звернути увагу. Держава і місцеве самоврядування – це партнери, а не вороги. Треба шукати те, що об’єднує, а не те, що роз’єднує суспільство. Реформи необхідно проводити на засадах системної підготовчої роботи, багатьох напрацювань, викладених у концепціях і програмах Асоціації міст України. Потрібне інформаційне забезпечення реформ і послідовності, всі повинні знати послідовність їх проведення, очікувані результати з точки зору покращення життя людей. Цим результативно займався В. Б. Гройсман на посаді віце-прем’єра, але, на жаль… Дуже важливо зрозуміти просту філософію реформування і децентралізації, а саме: передачу не тільки повноважень, компетенції й відповідальності на місця, а головне – і ресурсу, який би дозволяв виконувати відповідні функції. Конче потрібно перейти на державне функціональне управління.
Звісно, об’єднання нації, об’єднання українського суспільства навколо реформ повинно проходити не на таких, на жаль, прикладах. Потрібен зрозумілий для кожного План дій. А ми, громадяни України, повинні зрозуміти дуже просту істину: те, що відбувається в містах і селах України, яким їм бути, якій бути Україні, залежить від кожного з нас, громадян великої країни в центрі Європи.
Ми нарешті, якщо хочете, ЗОБОВ’ЯЗАНІ стати громадянами своєї держави!
Володимир УДОВИЧЕНКО,
міський голова Славутича
