Тут враховують потреби кожної дитини

Інклюзивно-ресурсний центр у Славутичі був відкритий у січні 2018 року. Він створювався та працює за таким принципом: допомогти і дітям, і їхнім батькам, захистити людей з особливими освітніми потребами. Розташований у будівлі школи №4. Тут навчаються діти з аутизмом, інтелектуальною недостатністю, порушеннями мови, слуху, опорно-рухового апарату. Центр безбар’єрний.

Тут усюди, де потрібно, є пандуси, широкі двері, аби у них могла заїхати людина на інвалідному візку, немає порогів, і є інклюзивні вбиральні.

Зараз Центр відвідують 19 дітей. Утім, бувало, що за рік центр відвідували 34 дитини, розповідає тимчасова виконувачка обов’язків директора Центру Анастасія Хмелинська. Сама вона за фахом — вчителька-логопед.

Екскурсію Центром вона починає з приймальні. У цьому кабінеті спеціалісти обстежують дітей та спілкуються із батьками.

«Не всі наші діти можуть спокійно очікувати на заняття, тому ми облаштували куточок для дітей. Там вони можуть чекати на заняття або на консультацію фахівця. Ми супроводжуємо батьків як під час корекційних занять, так і надалі. Якщо, наприклад, дитина переходить до загально-освітнього закладу, ми консультуємо її батьків. Ми впровадили вечір для батьків. Саме для батьків. Вони можуть прийти, познайомитися з іншими батьками та дізнатися, що не тільки у них є така проблема, а ще є багато мам, у яких є такі складні дітки і вони там відпочивають. Ми використовуємо різні техніки, зокрема, арт-терпію. Ось так співпрацюємо», — пояснює Анастасія.

Батьків налаштовують на якнайшвидше прийняття особливостей дитини і закликають не гаяти часу, а долучатися до роботи з дитиною. У Центрі займаються з дітьми від народження і до 18 років. Але, якщо дитина має особливі потреби і вчиться у виші, то з нею так само займаються, говорить Анастасія Хмелинська:

«З часом вони звикають, бачать, що їхній дитині хочуть допомогти. Тоді вони йдуть на контакт, бачать результат і охоче до нас приходять».

До кабінетів разом з колегами заходимо обережно, аби не налякати дітей великою кількістю незнайомих дорослих. Ось тут приймає психолог — він проводить арт-терапію, використовує методики на визначення інтелекту, стосовно ризику аутистичного спектра та гіперактивності.

«Із фахівцями визначається індивідуальний розклад — ми підлаштовуємося під кожну дитину і вони приходять до нас на заняття. Взагалі-то ми проводимо заняття і індивідуальні, і підгрупові. Також проводимо заняття з батьками і з педагогами», — додає Анастасія Хмелинська.

Звернутися до Центру може будь-яка людина, навіть з іншої області. Всі послуги безкоштовні. Крім психолога у центрі працює логопед, дефектолог. Останній — коригує інтелектуальні здібності у дітей, і тривати цей процес може все життя, пояснює дефектологиня Світлана Григоращенко:

«Це залежить від стану і важкості вади дитини. Якщо легкого ступеню порушення, то можна скоригувати таким чином, що дитина зможе соціалізуватися у суспільстві. А, якщо тяжкі порушення, то тільки пристосуватися».

Але не тільки у межах Інклюзивно-ресурсного центру Славутич прагне безбар’єрності. У місті занижують тротуари на проспекті Дружби народів, а ще триває реконструкція критого басейну, яка враховує і потреби маломобільних людей.

Нагадаємо, до 2024 року Славутич хочуть зробити «безбар’єрним містом».

Валентина Троян, Славутич, Громадське радіо