Завантаження ...
Клиника БОГДАНА
Клиника БОГДАНА

Роботу ЦСВЯП паралізує несправна залізниця

Нещодавно у зоні відчуження відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – ...

 

Нещодавно у зоні відчуження відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – відпрацьоване паливо з українських АЕС знову повезуть до Росії.


Відкриття


Як дізналася KV із повідомлення прес-служби НАЕК “Енергоатом”, 22 грудня за участі керівництва “Енергоатому”, представників компанії Holtec International (США), інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію якого планують розпочати у травні 2021 року.  Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик під відкритим небом, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Це спеціальна американська технологія, яку використовують у багатьох країнах світу. Вже розпочалися пусконаладка та випробування обладнання і устаткування, поставленого компанією Holtec.  Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно зберігатиметься у надміцних металево-бетонних контейнерах, які перевозитимуться залізницею. Повідомляється, що ці контейнери витримають будь-яку техногенну катастрофу, природне лихо чи диверсію.

“Майданчик для збереження вигородженний додатковими фізичними бар’єрами, що дозволяє уникнути тарану з боку автомобільного транспорту, а сама конструкція за своєю міцністю може витримувати навіть падіння літака”, – каже начальник служби фізичного захисту ЦСВЯП Максим Бродягін.

Наразі власне пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива за такою ж технологією ще з 2001 року в Україні має лише Запорізька АЕС. За проєктом, до 2040 року на ЦСВЯП мають встановити 450 контейнерів для палива. Цього вистачить, аби зберігати ядерні відходи, які продукуватимуть українські АЕС впродовж наступних 30 років, поки станції не виведуть з експлуатації. Також до 2040 планують добудувати ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП.

“У перший, 2021 рік експлуатації, планується, що чотири контейнери будуть завантажені. Потім – вісім. І максимальна кількість, яка буде прийматись щорічно, – це 12-15 багатоцільових контейнерів, які будуть зберігатись на майданчику протягом ста років”, – зазначив головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін.

Інфраструктурні проблеми

До сховища ядерні відходи везтимуть у герметичних капсулах, а вже на території сховища перевантаживатимуть у більш надійні – металево-бетонні. Такий процес автоматизований, аби максимально ізолювати працівників від контакту з паливом. Загальна вартість будівництва ЦСВЯП – 37 млрд гривень. Частина коштів – кредитні, надані американцями. Втім, аби доставляти контейнери з інших міст до Зони відчуження, треба відремонтувати 43 кілометри колій до найближчого залізничного вузла та розчистити там чагарники.  За три роки будівництва сховища, ремонт залізниці так і не розпочали. Аби не зірвати терміни введення першої черги ЦСВЯП в експлуатацію, атомники планують взяти цю частину залізничного сполучення під свій контроль.

“Була нарада в Уряді на цю тему і ситуація така, що ми запропонували забрали цю залізничну колію під свій контроль. Щоб нам повністю передали і землю, на якій вона розташована. Ми впевнені, що наші будівельники впораються до травня”, – розповів тимчасово виконуючий обов'язки президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.

У травні “Енергоатом” має відвантажити чергову партію використаного ядерного палива з АЕС і сподівається його розмістити вже на своєму сховищі.

Варто зазначити, що залізниця – не єдина інфраструктурна проблема, яка існує у Чорнобильській зоні. У минулому році завершився суд щодо фінансування двох мостів у Зоні відчуження через річки Уж та Ілля, які намагатись відремонтувати за кошти, що спрямовуються на розвиток інфраструктури Іванківському, Поліському районам та місту Славутич.  Йдеться про розпорядження Київської ОДА №169 від 22.03.2018 року, згідно з яким 84,7 млн гривень було виділено на їх реконструкцію. Позов щодо його скасування було подано депутатом Іванківської райради 7-го скликання Олегом Береговим. Загалом судовий процес тривав 10 місяців. Так, перший тендер, на суму 76 млн гривень, був скасований. Другий (який стосувався робіт на 8 млн гривень) відбувся і за підсумками навіть виділили частину коштів. Як повідомлялось, ці мости були необхідні для завершення будівництва ЦСВЯП. Наразі ж ремонт мостів досі не розпочато і не відомо, чи планується. Як розповів KV Олег Береговий, насправді вони не мають жодної функції у будівництві об'єктів ЦСВЯП.

“Один міст розібрали, інший – взагалі не починали робити. Вже тривалий час там нічого не роблять. Для будівництва сховища вони взагалі не потрібні. Усі матеріали завозили через Поліське КПП, так навіть за відстанню було ближче”, – зазначив він.

Історія будівництва

Нагадаємо, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні не було власного централізованого сховища, яке б вміщувало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Там воно зберігається протягом 50 років, а залишки від переробки наша країна змушена забирати назад.  Україна була єдиною країною в Європі, яка самотужки не могла впоратись із залишками своєї атомної генерації. Ідея звести централізоване сховище, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.

Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.  Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.

“На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – пояснював директор компанії Микола Єманов.  Введення об'єкта в експлуатацію постійно відтерміновували. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.

“Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системам фізичного захисту та радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і передані на відкриті торги”, – казав Єманов у вересні цього року.

Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.  Тим часом “Енергоатом” за даними журналістів програми “Схеми” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.

На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.

“Схеми” повідомляли, що результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП. Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві.

“В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.

Журналістам  також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.

“Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.

Станом на початок жовтня було відомо, що Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Тоді ж Вищий антикорупційний суд відпустив Орлова під 10 млн гривень застави з покладанням обов'язків, а саме: з'являтися за першим викликом; не виїздити з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним Микитасем, а також здати на зберігання закордонний паспорт. Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 6,5 млн гривень і за Орлова внесли гроші. Проте, 28 листопада завершилася дія обов'язків і представник заставодавця подав до суду клопотання про повернення 6,5 млн гривень застави, оскільки дію обов'язків не продовжували. Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні. Вона вказала, що закінчення терміну дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава.

Мебли для родины