Усі ми хоч раз у житті чули зауваження, що хрустіти пальцями шкідливо або якщо болять суглоби — значить сіль відклалася. Деякі з цих міфів ми вже спростовували. Та щоби зрозуміти, чому це неправда, потрібно розуміти будову суглоба та принцип його роботи.
Про це й розповідаємо спільно з ревматологинею Катериною Заічко.
Суглоб — це буквально місце контакту двох кісток. Така назва походить від від грецького слова arthron — саме тому операції на суглобі можуть називатись артроскопічними, в аптеках багато препаратів мають префікс артро-, натякаючи нам, що вони призначені для здоров’я суглобів (спойлер: не всі й не завжди, але ж ви дорослі й самі все розумієте).
Ви точно бачили суглоби: подивіться уважно на свої руки, порухайте пальчиками, тепер зігніть руки в ліктях, розпряміть та підніміть угору. Переведіть погляд на ноги, присядьте та влаштуйтесь зручніше.
Під час руху ви залучаєте прості (пальці рук), складні (лікті) та комплексні суглоби. Які суглоби є «простими» і «складними» — це класифікація суглобів за будовою.
Коли суглоб з’єднує дві кістки, його називають простим. Складні суглоби об’єднують понад дві кістки. Також розрізняють комплексні (двокамерні) суглоби та комбіновані — коли два суглоби анатомічно відокремлені, але функціонують одночасно.
Форма суглобів також буває різною відповідно до того, які рухи вони забезпечують. Наприклад, кульшовий суглоб має кулясту форму. А хребці — циліндричну. Вони утворені різними типами тканин, а тому можуть бути фіброзними, хрящовими та синовіальними, що визначає їх функціональну здатність: нерухомі, малорухомі та рухомі.
Пропоную розібрати будову синовіального суглоба, як основного функціонального суглоба організму, не заглиблюючись у будову інших.
Погляньмо на інфографіку: ми точно бачимо з’єднання двох кісток (2), які вкриті окістям (1). Окістя має ноцицептивні (больові) нервові закінчення, що робить його чутливим до зовнішніх подразнень. Просто запам’ятайте цей факт — це знадобиться для розуміння подальших матеріалів за темою.
Суглобовий хрящ (3) і синовіальна оболонка (5) — суцільні. Деякі синовіальні суглоби мають пов’язаний волокнистий хрящ. Це меніски — утворення між суглобовими кістками. Але не зупиняємось на цьому детально — ми не готуємо з вас ревматолога чи ревматологиню.
Порожнина оточена суглобовою капсулою (6) — волокнистою сполучною тканиною. Порожнина суглоба містить синовіальну рідину, що виділяється синовіальною оболонкою.
А як живиться суглоб? Це мало б бути ваше наступне питання й дуже логічне. Подивіться на малюнок — у самому хрящі немає жодних судин. То як поживні речовини потрапляють у середину?
Різні суглоби живляться трохи по-різному. Синовіальні отримують судинне постачання через навколосуглобове сплетення (таке собі скупчення артерій). Сам хрящ (3) живиться синовіальною рідиною, яка циркулює завдяки руху. Тепер фраза «Рух — це життя» заграла новими фарбами, правда?
Пам’ятайте, що м’язи грають найважливішу роль у забезпеченні додаткової підтримки синовіальних суглобів. Тому вони мають регулярно працювати та скорочуватись. А це значить, що час вставати й розминатись. Наш екскурс у будову суглоба завершено. У наступних матеріалах розповімо про артрит — симптоми, передумови розвитку та що робити, щоб уберегтися від захворювання.
