«Ми розглядаємо Славутич, як місто, яке може слугувати гарною альтернативою Києву», - Ольга Василевська-Смаглюк

З робочим візитом до Славутича завітала депутат Верховної Ради України Ольга Василевська-Смаглюк. Візит відбувся 11 листопада.

Спочатку депутатка зустрілася з міським головою Юрієм Фомічевим, потому побувала у дитячому садочку «Калинка», де відбулася презентація укриття, що будувалося за сприяння Ольги Василевської-Смаглюк, у рамках проєкту ЮНІСЕФ.

Цього ж дня вона відвідала переселенців (ВПО), які проживають у приміщенні міської лікарні, та поспілкувалася зі славутичанами.

По завершенню пані Ольга надала коментар виданню slavutych.info, де під час розмови також підсумувала результати проведеної роботи щодо візиту до Славутича.

Читайте також: Славутич дуже гарний партнер для будь-яких проєктів, - депутат ВРУ Ольга Василевська-Смаглюк

Що зараз турбує славутичан найбільше? Які проблемні питання підіймали під час візиту до вас?  І чи можна допомогти їх вирішити?

Різносторонні проблеми і, що характерно, за час повномасштабного вторгнення кількість охочих прийти на прийом до народного депутата збільшилась десь в 4 раз. Якщо там, наприклад, до війни приходило 3-4 людини, то зараз от тільки сюди на прийом прийшло 9 людей, а а там нас очікує дещо більше – це родичі полонених.

Перш за все, що турбує людей, це питання, які стосуються вже застарілих тем. Це, наприклад, опалення. Якщо це ми говоримо про гуртожиток, де проживають цивільні громадяни, ділять його з ДСНСниками та нацгвардійцями, то там є питання тарифоутворення стосовно опалення.

Є підприємці, яких турбує віялові відключення електроенергії, вони не можуть працювати. Але тут проблема характерна не тільки для Славутича. Київ став, тому всі салони, які надають послуги, фотосалони, перукарні і так далі, вони всі підлаштовуються під цей графік відключень.

Так само і навчання. Через віялові відключення доступ до навчання ще більше погіршується. І тут питання якості надання освітніх послуг в умовах темряви, відсутності інтернету і т.д. Якщо ми говоримо про Славутич, то тут навчання онлайн і досвіт до освіти також утрудняється.

І питання також іноземних громадян. До нас було декілька звернень громадян всіх конфедерацій, білорусів у тому, що вони не можуть оновити свої посвідки проживання через те, що термін дії їхніх іноземних паспортів закінчився, вони не можуть виїхати їх оновити для того, щоб продовжувати проживати в Україні.

Основне питання – це, звісно, полонені. Ми маємо вже поступ в цьому питанні, бо 7 нацгвардійців повернулися вже до України. Ми сподіваємося, що решта, 161 особа, також будуть повернуті.

Чи можна знайти рішення щодо нагальних питань, стосовно Чорнобильської АЕС, які виникли в період і після повномасштабного військового вторгнення рф: незручна логістика, скорочення персоналу станції тощо?

Що стосується діяльності Чорнобильської зони, то, як на мене, там потрібно повністю переглянути структуру Державного агенства з управління зоною відчуження. Можливо, не потрібно агенство вже. Можливо, потрібно два комерційні підприємства. По-перше, ми скоротимо видатки на цю структуру. І, по-друге, можливо, надамо зоні другого життя, якщо зможемо змінюючи законодавство, дозволити там діяльності інших підприємств. Але це дуже сильно залежить від Кабінету міністрів України, і оскільки нинішнє керівництво Державного агенства з управління зоною відчуження, як на мене, не справляється зі своїми обов’язками. Я уже неодноразово ставила питання про заміну керівництва, але на жаль поки ми стоїмо на цьому.

Як можна покращити логістику доставки на робочі місця персоналу ЧАЕС? Чи розглядається питання відновити проїзд через річковий порт, як це було у період будівництва Славутича?

Ми розглядали на перших етапах, коли треба було робити ротацію і кордон з білоруссю уже був закритий, ви пам’ятаєте, що «Енергоатом» не давав транспортний плавзасіб для того, щоб цю ротацію зробити. Наразі щоб розвинути повністю цей річковий порт і доставляти  співробітників, потрібно дуже багато умов. Перше – це завершення війни, тому що проконтролювати повністю і забезпечити безпеку громадян, які пересуваються на плавзасобах, дуже важко. Тому, як на мене, потрібно повернутись до цього питання уже після війни. А наразі ми знаємо, що графік роботи там змінився, по-іншому поки не можливо щось зробити. Ми  поліпшуємо логістику. На моє прохання  «Укрзалізниця» ще додала експрес і потяг зробила більш зручний, щоб можна було і в Київ їздити, і в Чернігів. Наразі це все.

Спеціальна економічна зона: чи є можливість повернути Славутичу цей статус?

Якщо говорити про розвиток економічний в Славутичі, то дійсно Славутич дуже перспективне місто. Воно зручне для проживання, компактне, з одного боку, а з іншого боку – прикордонне. І це створює багато проблем для цього населеного пункту. І спеціальна економічна зона могла б розв'язати ці питання. Ми якраз сьогодні з мером Юрієм Кириловичем  якраз говорили про це, якраз повернувши сюди Спеціальну економічну зону, можливо, в деякому видозміненому вигляді, маючи зону преференцій для окупованих територій Полісся, які і до війни були депресивними через Чорнобиль, ми можемо вдихнути друге життя. І якраз обговорювали те, що є проблема і з отриманням грантів і кредитів через близькість до білорусі, іноземні банки та наші, мабуть, з оглядкою дивляться на те, щоб надавати кредити підприємцям. І власне Спеціальна економічна зона змогла б вирішити багато питань, тому ми зараз на стадії написання нового законопроєкту про Спеціальну економічну зону. Ми думаємо, що це буде для всіх деокупованих територій Полісся. Туди може ввійти частина Житомирщини, Чернігівщини, Славутич, Іванків і Полісся, Поліська ОТГ. Ми громадами розглядаємо. І надавши преференції для бізнесу тут, ми зможемо отримати додану вартість для цих регіонів.

Читайте також: Чи бути спеціальній економічній зоні у Славутичі? - Ольга Василевська-Смаглюк

Ви вже не вперше у нас, яке враження складається про Славутич, чи є у міста перспективи?

Ми розглядаємо Славутич, як місто, яке може слугувати гарною альтернативою Києву, гарною альтернативою Чернігову, тому що дійсно тут дуже все компактно, тут комфортно, тут є гарна природа і, що основне – це люди. Люди в Славутичі особливі своєю інтелігентністю і гостинністю.

Ми сьогодні здали в експлуатацію укриття у дитячому садочку «Калинка», яке робили спільно з ЮНІСЕФ. Це одне з 11 укриттів, які нам вдалося реалізувати спільно з ЮНІСЕФ по моєму округу (округ №906), Більше в Київській області ніхто не реалізує такі укриття, тільки мені вдалося це. В мене взагалі 11 громад. В нас є Димерська громада – там чотири укриття, в Бучі – два укриття, в Іванкові – два укриття, в Немішаєві – одне і одне в Славутичі.

Найпізніше Славутич доєднався до проєкту, вмовляли ЮНІСЕФ зробити ще одне укриття. І завдяки відеоролику звернення до ЮНІСЕФ Юрія Кириловича вдалося вмовити їх. Найпізніше почали і найраніше закінчили.

Це говорить про те, що Славутич дуже гарний партнер для будь-яких проєктів, тому що реалізація такого проєкту, як укриття, за недержавні кошти, а за кошти міжнародних донорів, це має бути професійна реакція місцевої влади, надані вчасно звіти, підписані всі вчасно акти. І завершуючи тим, що це був місцевий підрядник, виконував усі роботи, тобто податки за реалізований проєкт залишаться у місті Славутичі. І підрядник не підвів – зробив усе дуже вчасно і якісно, за що ми вдячні. І нам хочеться ще більше реалізовувати проєкти в Славутичі, тому що дуже надійні партнери.

Олександра ЛАТИШЕВА

Фото: Вадим ІВКІН та із facebook-сторінки Ольги ВАСИЛЕВСЬКОЇ-СМАГЛЮК