Завантаження ...

На лаві підсудних після перемоги України мають сидіти не тільки російські військові, але й енергетики, які допомагають руйнувати енергосистему України, - Володимир Кудрицький

021.jpg

Голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна – про наслідки ворожих обстрілів для енергосистеми, вірогідність "апокаліптичного" сценарію, ефект від економії споживання електроенергії та ЗАЕС.

На лаві підсудних після перемоги України мають сидіти не тільки російські військові, але й енергетики, які допомагають руйнувати енергосистему України, переконаний голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Лише з 10 жовтня росіяни обстріляли десятки енергооб’єктів майже на всій території країни. Якими силами Україні вдається утримувати енергосистему в робочому стані, яку роль в цьому відіграє економія електроенергії і чи можуть бути змінені графіки віялових відключень, він розповів в інтерв’ю РБК-Україна.

– Чи можна вже сказати, скільки об’єктів енергетики у нас пошкоджено з 10 жовтня, коли почалися їх масовані обстріли?

– Точну кількість називати не буду, бо це чутлива інформація. Можу лише сказати, що їх десятки. Це високовольтні підстанції "Укренерго" та електростанції.

– А дрібніші об’єкти?

– Головною ціллю була магістральна інфраструктура "Укренерго" та електростанції.

– В які дні була найбільша інтенсивність обстрілів?

– Понеділок-вівторок 10-11 жовтня, понеділок 17 жовтня і субота 22 жовтня. Але в принципі вони стріляли практично щодня і кожний раз пошкоджували по декілька об'єктів.

– Чи були випадки, коли об’єкти обстрілювали по декілька разів? Що це за об’єкти?

– Так, у нас є об'єкти, які обстрілювали по 5-6 і навіть по 7 разів у різні дні. Назви сказати не можу з міркувань безпеки. При чому спочатку ракетами, потім – застосовували дрони.

– Які регіони зазнали найсильніших атак?

– Це Західний регіон, Київський та Харківський.

– А як би ви пояснили принцип відбору цих об’єктів і регіонів?

– Гадаю, вони стріляли туди, де на їх розуміння, можна було б завдати найбільшої шкоди. Постраждалі регіони є важливими ланками, їх мережа – це елемент, який зв'язує енергосистему. Плюс там високий рівень споживання.

Напевно був такий принцип: завдати найбільшої шкоди там, де найбільше споживання. Ослабити мережу так, щоб вона втратила здатність забезпечувати надійне енергопостачання.

Але загалом обстріли відбулися майже в усіх областях за невеликим виключенням. Вони були скрізь: на заході України, на сході, в центрі, на півночі і на півдні. Останні атаки 22 жовтня – ураження переважно у західних регіонах, в центрі та на півдні.

– Вони намагалися створити, скажімо так, локальні проблеми, чи розраховували на далеку перспективу?

– Вони намагаються погасити нашу енергосистему повністю.

– Стосовно відбору об’єктів. Військові навряд чи могли самі їх обирати. Напевно, це відбувалося разом з російськими енергетиками?

– Я абсолютно в цьому впевнений. Російські військові можуть тільки атакувати. Безпосередньо вибором цілей, на мою думку, займалися російські енергетики.

– З яких структур, як ви вважаєте?

– Я не знаю, хто конкретно, не я планував ці атаки. Гадаю, вони могли бути з російського системного оператора – "Россеті". Після перемоги ми будемо вимагати, щоб на лаві підсудних сиділи не тільки військові, але й енергетики. Не тільки люди, які натискали кнопки, але й ті, які обирали цілі. Їхні дії призвели до загибелі безневинних людей, в тому числі наших співробітників.

– Скільки ваших співробітників загинуло?

– Під час останніх масованих атак – троє, загалом з моменту вторгнення – 5 моїх колег загинули, працюючи задля того, щоб у українців було світло.

– Чи є якісь руйнування, після яких можна сказати, що об’єкт не підлягає відновленню?

– Все підлягає ремонту і відновленню, питання тільки в термінах. Є об'єкти, які можна відновити за декілька днів, є такі, що відновлюються за тижні, а є – за місяці. Зрозуміло, що я не буду вказувати, де найбільш постраждалі об’єкти, щоб не підказувати ворогу.

Гадаю, що після перемоги нас чекає серйозна масштабна робота по відновленню. Це ще потребує оцінки, але деякі об’єкти доцільніше буде побудувати заново, ніж відновити. Тож наша мережа стане більш сучасною, оскільки вже ніхто не буде відбудовувати за старими технологіями.

– Ми зараз припинили експорт електроенергії. Чи почали імпорт і чи зможемо ми його проводити, якщо виникне потреба?

– Імпорт ми не почали, але якщо така необхідність виникне, то зможемо. Нещодавно під час цих атак в ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії, - ред.) прийняли рішення про чергове збільшення комерційних обмінів між Україною та Європою: до 400 МВт для експорту і до 500 МВт для імпорту. У нас є технічна можливість імпортувати. Так само, як у нас є можливість запиту аварійної допомоги із ЄС.

Проблема імпорту в тому, що європейські ціни на електроенергію все ще набагато вищі за внутрішньоукраїнські, і для того, щоб організувати імпорт, потрібен певний час. Цим займається не "Укренерго", а учасники українського ринку – трейдери, постачальники. Великі споживачі також можуть для себе імпортувати, якщо мають відповідну ліцензію.

Я думаю, що за певних умов ми можемо побачити імпорт в цьому опалювальному сезоні. Ми пам'ятаємо, що ми імпортували електроенергію з Білорусі в минулі роки. Зараз цього, звичайно, не буде, ми знаходимося в єдиній енергосистемі з Європою, і, відповідно, такий імпорт можливий з Європи.

– Чи вірно зараз казати, що в Україні нестача електроенергії?

– Так. Мовою енергетиків – в системі дефіцит потужності.

– Ця нестача може вплинути на Європу?

– Ні, не може. Вона безпосередньо впливає на українських споживачів, і на промислових в тому числі, на жаль. Треба розуміти, що це тимчасовий дефіцит, пов'язаний з тим, що росіяни спеціально обстріляли цілу низку електростанцій в Україні, і тому потрібен час, поки ці об'єкти зможуть знову виробляти електроенергію.

Плюс зараз у зв'язку з похолоданням досить сильно збільшилося споживання електроенергії, навіть незважаючи на ті заходи економії, які вживають місцева влада і громадяни. Споживання є значним, тому диспетчерський центр "Укренерго" повинен запроваджувати графіки обмеження постачання електроенергії.

– Запуск систем опалення, який почався, як він вплине на споживання електроенергії? Я вже чув нарікання, мовляв, електрики і так не вистачає, а вони запускають опалення, коли ще можна почекати. З іншого боку, опалення може знизити використання обігрівачів.

– Ми очікуємо, що початок опалювального сезону зменшить навантаження на енергетичну систему внаслідок того, що люди перестануть активно грітися електроприладами. Тому це має полегшити навантаження і зменшити споживання електроенергії.

– Так, але це якщо не будуть знижувати температуру для опалення.

– Навіть якщо вона буде нижче на декілька градусів, все одно не можна буде порівняти ситуацію, коли централізованого опалення зовсім немає, з ситуацією, коли воно є, але просто в кімнаті трохи прохолодніше. Очевидно, що витрати електроенергії в цих двох випадках будуть різними.

– Зараз тільки жовтень, і вже йдуть масовані атаки на енергосистему. В чому особливість цього періоду? Чому вони почали з жовтня, а не чекали холодів?

– Ми цього не знаємо достеменно. Напевно, хтось може пояснювати це успіхами наших Збройних сил. Я особисто для себе пояснюю це тим, що Росія не може досягти ніякого успіху на фронті, і вони просто так боягузливо обстрілюють нас дальнобійними ракетами, яких у нас немає. В тому числі тими, які Україна їм передала, наскільки я розумію, в рамках так званого Будапештського меморандуму.

Тому це просто такий жест відчаю. Ставка на те, що українці злякаються, що буде паніка серед населення. Але зараз в цих умовах спроб тотального руйнування енергосистеми важливо, що ми зберігаємо її цілісність. Тобто якщо на попередньому рівні ескалації ми як оператор енергосистеми дбали про те, щоб в кожен момент часу кожен споживач в Україні мав доступ до електричної енергії в безлімітній кількості, стільки, скільки він забажає спожити, то зараз під час масованих ракетних обстрілів основна мета – цілісність енергосистеми.

На цьому новому рівні ескалації, коли ми бачимо тотальний терор проти енергосистеми, важливо втримати її баланс та її цілісність. І для цього ми запроваджуємо графіки обмеження споживачів, щоб енергосистема була збалансована.

– Ми вже почали десь переходити на використання газу замість вугілля?

– Ні, заміщувати саме вугілля газом ми не почали. На вугільних електростанціях ми поки що газ не палимо, але на газових ТЕЦ вже досить давно використовуємо газ, щоб підтримувати генерацію в певних енерговузлах. Але це не після ракетних атак. Це те, що ми робили вже певний період часу, зокрема й після того, як втратили можливість отримувати електроенергію від ЗАЕС.

– А в регіонах вже десь почали використовувати мобільні котельні чи якісь альтернативні джерела енергії?

– Масово ні, хоча, безумовно, влада готує такі сценарії реагування, щоб розгортати пункти обігріву і постачання інших благ цивілізації, якщо буде потреба в якомусь регіоні. Але наразі масово такі речі не застосовуються, просто немає особливої потреби.

– Але ж з посиленням холодів вірогідність збільшення обстрілів напевно буде більшою?

– Ми цього знати не можемо. Але навіть якщо така вірогідність буде вищою, все одно у нас же є наші Збройні сили, які захищають небо, у яких теж є певні заходи реагування на ці загрози. 22 жовтня було збито близько 20 ракет силами ППО – це не тільки врятовані життя, але й вціліли енергооб’єкти. У нас також є енергетики, висококваліфіковані спеціалісти, які в прискореному темпі ремонтують пошкоджене обладнання.

Тобто це не гра в одні ворота. Україна чинить опір цьому енергетичному терору, і Збройні сили чинять опір енергетичному терору з боку Росії. Тому сама по собі збільшена вірогідність ще не означає, що росіянам вдасться досягти своєї цілі.

– Але теоретично є ймовірність того, що перелік об'єктів, які будуть атакуватися, розширюватиметься? Нині це електростанції, ТЕЦ у різних регіонах. Чи є небезпека для інших об'єктів? Я маю на увазі ті самі атомні станції.

– Важко сказати про атомні станції, все-таки це вже неприкритий ядерний терор. Але щодо розширення кола об'єктів в принципі, то це можливо.

– Стосовно економії електроенергії. Я бачив дані, що найбільша економія йде в центрі та у Києві, а от у західних регіонах економлять менше. Це правильна інформація? І чому так відбувається?

– В різні дні по-різному. Це також залежить від того, де в останній раз застосовували графіки примусових відключень – вони впливають на поведінку споживачів. В регіонах, де були відключення, споживачі більше вдаються до добровільної економії. Ми це бачимо, і ми вдячні українцям за те, що вони реагують на наші заклики і допомагають нам збалансувати систему.

Там, де відключень було менше, відповідно, можлива менша економія. Загалом важливо, щоб економили всі – і у великих міських агломераціях, і в інших регіонах. В різні дні різні регіони демонструють різні результати, але в цілому економія коливається від 5 до 10% в середньому.

– Це без урахування примусових відключень?

– Без урахування.

– А після того, як "віялові" відключення закінчуються, не відбувається різких небезпечних стрибків споживання?

– Ні, зазвичай відключення закінчуються вже після того, як пройшов пік споживання, і різких стрибків там просто не може бути. Якщо обмеження знімають з 22:00 або 22:30, в цей час люди вже лягають спати. Навіть якщо вони при цьому включають побутові електроприлади, загальний тренд такий, що о 23:00 вже досить сильно зменшується споживання. Тобто це не призводить до різких стрибків споживання.

– Не завжди строки відключень дотримуються. Іноді буває більше 4-х годин, іноді – менше. Чому так відбувається?

– Переліки споживачів, яких відключають, складають оператори розподільчих мереж (обленерго). Застосування графіків відключень пов'язано з конкретною ситуацією, яка склалася в енергосистемі в певний момент. Мета кожного оператора системи розподілу – виконати команду на обмеження споживачів від головного Диспетчерського центру "Укренерго".

Якщо "Укренерго" говорить, що в такій-то області необхідно зменшити споживання на 30 МВт чи 40 МВт, задача обленерго – якомога швидше виконати цю команду. І щоб зробити це швидко, іноді просто обирають енерговузли з найбільшим споживанням, в яких можна швидше відключити необхідний обсяг навантаження і збалансувати енергосистему. Так простіше і швидше. Тому буває, що при графіках аварійних відключень не зовсім рівномірно розподіляється відключення споживачів.

– А період відключення може бути збільшено, якщо пошкоджень буде більше і вони стануть масштабнішими? Я маю на увазі, що відключати можуть не на 4 години, а, припустимо, на 5 чи 6?

– За результатами останніх тижнів, коли вводилися графіки, ми плануємо провести з кожним обленерго сесію, проаналізувати ефективність цих графіків – наскільки і як вони були виконані. Проаналізувати списки споживачів, які заведені під ці графіки, щоб впевнитися в тому, що немає якихось сильних перекосів в розподілі тягаря відключень між споживачами. Ми це будемо робити для того, щоб зробити ці графіки більш м'якими для споживача і справедливо розподілити навантаження.

– Тобто я вірно розумію, що період відключення може бути навіть зменшено?

– Якщо ми знайдемо випадки, коли одних і тих самих споживачів відключали на тривалий період, а інші не були залучені до цього процесу, то зможемо зменшити середню тривалість відключень за рахунок того, що розподілимо їх між споживачами більш рівномірно.

– Днями я прочитав думку, що Україна може залишитись без світла на тижні і навіть місяці. Наскільки це реально?

– Зараз досить важко таке уявити. Якщо виходити навіть з нинішньої ситуації, наша енергосистема все ще цілісна і контрольована Диспетчерським центром "Укренерго". Ми поки що далекі від апокаліптичного сценарію. Я навіть не знаю, наскільки цей апокаліпсис реалістичний.

– Але деякі люди досить скептично ставляться до ефекту від економії. Що ви можете на це сказати?

– Не треба до цього скептично ставитися. Економія існує, і ми розраховуємо, що вона може збільшитися. Але треба розуміти, що коли в пікові години ціла країна економить навіть 5% електроенергії, це сотні мегават потужності, яка не спожита в мережі. А це дуже серйозно полегшує роботу диспетчерів і взагалі роботу енергосистеми.

Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону.

Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації.

– На початку другої декади жовтня відключень не було. Це був результат економії чи причина в іншому?

– Це був результат економії і того, що ми з обленерго були готові швидко перезаживити споживачів і відновити мережеву інфраструктуру. Просто в подальшому руйнування досягли вже такої точки, що без відключень обійтися було неможливо. Плюс ще почали обстрілювати електростанції, розпочалося похолодання, тобто був збіг кількох факторів. Але загалом економія теж відіграла важливу роль.

– Для відновлювання об’єктів треба матеріальна і технічна база. У нас з цим проблем нема?

– Зараз всього достатньо, але ми вже думаємо над поповненням своїх запасів. Залучаємо для цього всі можливі ресурси. ЄБРР готовий надати "Укренерго" фінансову підтримку, за що ми вдячні банку, який є одним з найдавніших і найнадійніших наших партнерів. Ми залучаємо фінансування, шукаємо в Європі та інших країнах обладнання, яке може замінити те, що пошкоджено обстрілами. Далі будемо організовувати постачання з-за кордону.

– Чи можна розраховувати до кінця року на включення до енергосистеми ЗАЕС?

– Запорізьку АЕС ми готові бачити в енергосистемі набагато раніше.

– Наскільки це реально?

– Якщо Україна відновить контроль над майданчиком ЗАЕС, це реально зробити дуже швидко. Тобто з технічної точки зору в цьому немає ніяких проблем.

– А з військової?

– З військової точки зору ми не знаємо, коли станеться деокупація. Ми тільки знаємо, що вона станеться.

– На чому зараз тримається наша енергосистема?

– На тому, на чому і завжди. На українській генерації, на магістральних та розподільчих мережах, на українських енергетиках, які ремонтують ці мережі та електростанції. Ну тепер ще сподіваюся на українських споживачах, які все більше і більше будуть економити електроенергію, відчуваючи себе учасниками енергетичного фронту.

мрия