Чи здатні ми підготуватися до зими?

Чи вистачить у нас енергоресурсів для функціонування енергетичної системи? Чи готові українці використовувати альтернативні джерела енергії та технології, що можуть стати рятівними? Як працює програма енергоефективності, і чи бере держава участь у фінансуванні? Як залучити міжнародні організації для підтримки програм енергоефективності, і, взагалі, донорські кошти — це міф чи реальність?

Ці та інші питання обговорювали на Форумі «Велике Відновлення» минулого тижня. Розповів про виклики, які на нас чекають цього року, та шляхи їх подолання. І про те, чи дійсно централізоване опалення – таке зло, як його малюють?

Виклики я готовий поділити на три умовні блоки:

1. Руйнування критичної інфраструктури в громадах внаслідок воєнних дій

2. Недостатньо коштів для оплати послуг з теплопостачання

3. Питання наявності енергоресурсів – газу, мазуту, вугілля

Якщо коротко, то для подолання перших двох необхідно два кроки.

Відновлення зруйнованих ТЕЦ (Чернігівської, Охтирської та Кременчуцької, а в перспективі обговорюємо і Харківську та інші міста)

Та закладені кошти в бюджеті.

Кошти для чого? З місцевих бюджетів відновлення котелень, теплопунктів, теплотрас та інших об’єктів теплопостачання. З боку ДСНС – придбання котлів, генераторів та іншого локального обладнання для термінового відновлення теплопостачання.

Щодо третього – питання наявності ресурсів – приймається ряд рішень для формування необхідного запасу. Також маємо пропозицію від АМУ до Уряду: дозволити невеликим громадам використовувати сухостій для потреб опалення – заготівлі дров, виготовлення пелетів тощо.

Про те, чому централізована система опалення вигідніша, ніж здається, можу розповісти окремим дописом.

Юрій ФОМІЧЕВ, міський голова Славутича

Читайте також: Як Славутич готується до опалювального сезону