Завантаження ...

Чи важливо, що Росія заявила про мобілізацію

87.jfif

Так, це важливо. Скільки мемів не створюй, але також не можно забувати, що це проблеми.

Як би там не було важливо не боятися противника, але завжди погана ідея закидувати його шапками.

Це одночасно і прояв «Панікі нєт» і констатація факту, що Путін програє війну і проблема для України.

Так, одночасно.

Бо щоб там не було, ми і так знали, що Путін програє війну. А зараз він її програє, але й влаштовує істерики. Це як п’яний буйний дід, який точно закінчить вечір у буцегарні, але перед тим може розтрощити багато чого і зламати ніс тим, хто буде його в’язати.

Тому це неприємно. Це погана новина. Як не крути. І парадоксально, що це погана і не страшна новина. Бо вона не катастрофічна. Неприємна. Погана. Але точно не супроводжується такими відчуттями, які були в кінці лютого.

Так, багато військових експертів кажуть, що у Росії на даний момент є вже брак озброєнь. І це правда. Будуть труднощі з навчанням цих людей. І це також правда. Це збільшить кількість людей, що тікає з Росії? Так, але у той же час у 70% росіян немає закордонного паспорту і ці росіяни нікуди не втечуть і саме на них саме і розраховує Путін. Це не популярно в Росії? Так, але ж і ми не чекаємо, що це відразу призведе до революції. Так, у російський армії все погано з корупцією і вони логістичні нездари. Але це лишень зменшує ефективність будь-яких кроків, але не обнуляє їх.

Так чи інакше, це збільшить можливості росіян на фронті через певний час. Не скоро, але збільшить. На скільки збільшить, ми не знаємо. Але знаємо, що збільшить. Це буде не завтра. Це буде за декілька місяців. Але буде.

Чому це сталося? Путін же до останнього не хотів мобілізації. І відтягував цей момент як міг. А тут в авральному режимі референдуми за три дні (шкода, що не заявили, що вони пройшли минулих вихідних у режимі секретності), мобілізація і от все це. Що сталося? Путін за останні дні отримав негативні меседжі від Китаю і від Індії. Та й взагалі кожний азіатський диктатор, який до цього кланявся перед Путіним, зараз використовує момент, щоб принизити Путіна і натякнути, що пора з цим зав’язувати. Ердоган викинув Путіна з Кавказу. Навіть Казахстан і Вірменія (а також Туреччина і В’єтнам) відмовились приймати російськи картки «Мир».

Як на це відповідає Путін? Знов, тільки одним йому відомим способом – підняттям ставок. Причому досить емоційним підняттям. Бо це все з колін і дуже швидко, наче його вжалило в дупу щось у Самарканді. Росія завжди так робить. Путін завжди так робить, бо так завжди роблять бандити. Єдиний відомий метод – підняття ставок. І ми побачили мобілізацію. І новий ядерний шантаж. Який вже мало кого лякає. Бо Путін робить емоційні кроки на тлі поразок, а значить виглядає не страшним, а жалюгідним посміховиськом.

Що далі? Далі невідомо, до речі. Бо знов таки, ми не знаємо, чи хоче Путін розмотати цей маховик по повній, чи влаштує імітацію певних процесів, щоб задовільнити і внутрішню парті війни і налякати Захід і Україну. Подивимось. Так чи інакше, мобілізація точно не буде популярною в Росії. Вже не є.

Путін оголосив лишень часткову мобілізацію. Чи тому, що залишає можливість підняти ставки в майбутньому. Чи тому, що хоче менше збурень і паніки у російському суспільстві. Чи тому що хоче імітувати мобілізацію. На прикладі України ми бачимо, що мобілізація йде частина, по крокам, етапами. І вона ж жодним чином при цьому не називається частковою.

Тому як і багато що в Росії, ця мобілізація може бути фейковою, піар мобілізацією. Яка потрібна, щоб Путін показав силу і задовольним партію війни, для якої він почав виглядати слабаком. Путін не може собі дозволити видаватись слабим. Бо відразу з’їдять. А в Самарканді він виглядав саме слабким. І потребував чимось це компенсувати.

Чому це може бути лишень мобілізацією на пів шишечки? Тому що Путін не просто так затягував і відкладав мобілізацію як умога далі. Він знає російський народ набагато краще ніж ми. І він розуміє, що справжня мобілізація буде не популярною. Одночасно з цим, його економічний блок пояснив йому, чим справжня мобілізація загрожує для економіки. Тим більше, що в сучасному світі не можна переставити країну «на військові рейки», воно так не працює. Виходить тоді тільки Північна Корея у якої при тому мало що виходить, через брак технологій. А приклад радянського союзу не релевантний, тим більше зараз ленд-ліз працює зовсім не на Путіна.

Чи може він приховувати за частковою мобілізацією більш масштабну? Може. Теоретично. Бо для нього головним вже є збереження влади. І він, якщо відчуває загрозу собі особисто, може поставити на кон і російську економіку.

Ми не знаємо, яка з версій вірна. В якомусь випадку шкода буде більшою, в якомусь меншою. Довгостроково це прискорює деструктивні процеси в самій Росії. Середньострокова створює проблеми для України. В короткій перспективі взагалі не має значення.

Але радує, що психологічно він вже програв. Його кроки, його страшні гримаси, вже нікого не лякають. І це відчуваємо ми в Україні. Але також це відчувають і у Росії, де якраз і є єдине місце в світі, де виникала паніка. Це будуть відчувати фінансисти. Це будуть відчувати генерали. І це відчують путінські солдати.

мрия