Завантаження ...

Історія повторюється: чому Україні та Польщі варто пам’ятати події 200-річної давнини

338px-lukasz_adamski.jpg

Двісті тридцять років тому, у 1791 році, було ухвалено урядовий закон – Конституцію Речі Посполитої, більш відому як Конституція 3 травня. Можна сказати, що це – перша письмова конституція в Європі. Коли говоримо про першість, в Україні вважають такою Конституцію Пилипа Орлика. Частково це так. Але треба зауважити, що Конституція Пилипа Орлика не була конституцією держави, це був документ, прийнятий козацтвом, українською еміграцією у той час, коли країна була зайнята московським військом.

Двісті тридцять років тому, у 1791 році, було ухвалено урядовий закон – Конституцію Речі Посполитої, більш відому як Конституція 3 травня. Можна сказати, що це – перша письмова конституція в Європі. Коли говоримо про першість, в Україні вважають такою Конституцію Пилипа Орлика. Частково це так. Але треба зауважити, що Конституція Пилипа Орлика не була конституцією держави, це був документ, прийнятий козацтвом, українською еміграцією у той час, коли країна була зайнята московським військом.

Що ж стосується Конституції 3 травня, вона була конституцією держави, яка розтягнулася від Познані і Гданська до околиць Києва, Білої Церкви та Канева. І ця Конституція має прямий зв’язок до України та її історії. Тому що держава, яку тоді звали Річ Посполита, формально була федерацією Великого Князівства Литовського та Корони Королівства Польського. Частиною останнього була Русь, як тоді звали українські землі між Дніпром та Бугом.

Цікаво, що коли Конституцію 3 травня прийняли, її схвалив увесь політичний народ Речі Посполитої. Тобто не лише депутати Сейму в Варшаві, але й сеймики – місцеві ради, в тому числі Київщини, Волині, Поділля. Простими словами, предки сучасних українців з правобережної України теж брали участь в ухваленні цього документу.

Це був дуже прогресивний крок. Річ у тім, що Річ Посполита у 18 сторіччі перебувала у стані занепаду та анархії. А сусіди використовували це, щоб ще більше ослабити державу. У серпні 1772 року Росія, Пруссія та Австрія вже підписали акт про перший поділ Польщі, чим зменшили територію Речі Посполитої на третину. Ця подія стала шоком для еліт – почалася тоді систематична праця над зміцненням держави, а  прийняття Конституції 3 травня 1791 року було завершенням цього процесу.

Цариця Російської імперії Катерина Друга визнала ухвалення Конституції 3 травня прямою загрозою Росії

Цей правовий акт корінним чином переформував політичний режим Речі Посполитої, зміцнював виконавчу владу, давав певні політичні права міщанам, ставив під захист закону селян, таким чином пом’якшуючи найгірші зловживання панщини… Тобто кардинально збільшував ефективність держави. На тлі того, що було раніше, це був абсолютно прогресивний документ.

Але що ж сталося потім? Цариця Російської імперії Катерина Друга визнала ухвалення Конституції 3 травня прямою загрозою Росії. Назвала її революційною конституцією, і почала готуватися до війни з Польщею… Врешті ця війна розпочалася за рік. У травні 1792 року в українському містечку Торговиця був створений, скажімо так, контруряд проросійських зрадників. Вони визнали Конституцію 3 травня недійсною та запросили допомогу від Росії. Тобто сталося те, що сьогодні стало мемом "Путін – введи війська". Двісті років тому Катерина теж це зробила.

Російська імперія була набагато сильнішою державою, ніж Польща. В результаті Російські війська дійшли до Бугу. І тодішні польські еліти для того, щоб рятувати державу, вирішили підтримати контруряд і відмовитися від Конституції. Проте це не допомогло.

У Польщі плекали надію, що Катерина поверне стару політичну систему. Однак вона разом з Пруссією вирішила, що нічого не буде взагалі. Другий поділ Польщі став майже смертельним ударом для країни: Пруссія забрала землі майже під Варшаву, всю Великопольщу. А Росія забрала Київщину, Поділля та Східну Волинь. Від Речі Посполитої залишився шматочок – Краків – Варшава – Вільно.

Далі розпочалося повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка. Воно, на жаль, було невдалим. Після цього відбувся третій, остаточний поділ Польщі й країна перестала існувати на довгі 123 роки.

Понад двісті років тому Росія вважала, що будь-який розвиток сусідів їй загрожує. Зараз Росія вважає, що незалежна, демократична Україна – загроза для РФ

Втім, саме Конституція 3 травня вплинула на демократичні рухи в Європі та дала натхнення для поколінь поляків, нагадуючи про боротьбу за польську свободу. Врешті це дозволило відновити незалежність.

Сьогодні можемо проводити купу паралелей з тими подіями. Понад двісті років тому Росія вважала, що будь-який розвиток сусідів їй загрожує. Зараз Росія вважає, що незалежна, демократична Україна – загроза для РФ. Тоді в Російській імперії заявляли про Конституцію 3 травня як державний переворот. Зараз державним переворотом назвала прагнення українців до змін через Майдан 2013 року. Тоді в Росії розповідали про заколот якобінців в Польщі, тобто повстання Костюшка, тепер в Росії кажуть про нацизм в Україні… Я навіть колись порівнював маніфест Катерини Другої та промови Володимира Путіна – там схожа риторика. Тобто Росія за ці сотні років не навчилася нічого нового. Вона й досі не розуміє, що їй треба відмовитися від усіляких спроб втручатися у справи своїх сусідів.

Проте важливо, щоб і Польща, і Україна пам’ятали історію та робили висновки, хто справжній друг, а хто – ворог.

Лукаш АДАМСЬКИЙ, польський історик, експерт з питань Східної Європи, публіцист, заступник директора Центру польсько-російського діалогу та порозуміння

мрия