З 10 червня 2018 року вводиться в дію новий Закон України “Про житлово-комунальні послуги”

Повною мірою не можуть застосовуватися положення змінених попередньо законів «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» без змін до чинного Закону України “Про житлово-комунальні послуги” - адже саме він визначає права і обов’язки споживача і виконавця житлово-комунальної послуги, сам перелік послуг, порядок їх оплати тому і назріла необхідність його “оновити”, щоб він враховував нові підходи та був узгоджений із раніше прийнятими новими законодавчими актами.

 
 


Протягом останніх років в Україні послідовно приймаються законодавчі акти, що покликані привести ринок житлово-комунальних послуг в Україні у цивілізований стан, сприяти енергозбереженню, а відтак – і енергетичній незалежності нашої країни.


14 травня 2015 року прийнятий Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який удосконалив законодавче регулювання діяльності ОСББ і стимулював їх створення, ввів сучасне поняття про управління багатоквартирним будинком та спростив прийняття спільних рішень співвласниками багатоквартирних будинків, які не об’єдналися в ОСББ.

22 червня 2017 року прийнятий Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який має на меті забезпечити 100% обладнання будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої та холодної (питної) води і стимулювати споживачів до ощадливого використання цих ресурсів.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» значною мірою вирішив завдання демонополізації попиту, а також частково - демонополізації пропозиції та відмови від державного регулювання тарифів (у частині послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків).
Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” значною мірою вирішує завдання прозорого і справедливого нарахування плати за послуги.

Однак, повною мірою застосовуватися положення зазначених законів не можуть без змін до чинного Закону України “Про житлово-комунальні послуги” - адже саме він визначає права і обов’язки споживача і виконавця житлово-комунальної послуги, сам перелік послуг, порядок їх оплати. Тому і реальна демонополізація пропозиції та прозорість тарифоутворення не могли бути забезпечені без зміни цього закону.

Отже, якщо говорити коротко, назріла необхідність “оновити” Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, щоб він враховував нові підходи та був узгоджений із раніше прийнятими новими законодавчими актами.
Перше, що привертає увагу в новому переліку житлово-комунальних послуг, - це об’єднання в рамках однієї послуги з управління багатоквартирним будинком також утримання і поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, а також купівлі електричної енергії для загальнобудинкових потреб. Це - логічне продовження підходу, закладеного в Законі України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Звернемо увагу на ще одне: послуга з поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів - за старим законом “Про житлово-комунальні послуги”) відтепер є окремою комунальною послугою і не може бути складовою послуги з утримання багатоквартирного будинку, як це дозволялося за старим законом. Це ніяк не повинно позначитися на загальних витратах на оплату житлово-комунальних послуг. Просто ті споживачі, хто раніше оплачував вивезення сміття у складі плати за утримання будинку, з часом отримають окрему квитанцію за послугу з поводження з побутовими відходами (або побачать відповідний окремий рядок у квитанції від свого управителя).

Загалом же зміна назв комунальних послуг є наслідком нового розуміння того, що є комунальна послуга, нових моделей договірних відносин і нового підходу до оплати комунальних послуг.
Чому “перейменували” комунальні послуги?

Якщо прочитати нові назви комунальних послуг, то одразу впадає в око, що вони максимально узгоджені з термінологією “профільних” законів: “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, “Про теплопостачання”, “Про відходи”, “Про ринок електричної енергії”, “Про ринок природного газу”.

Новий закон “Про житлово-комунальні послуги” виходить із тієї логіки, що комунальні послуги “виробляються” поза приміщенням/будівлею споживача, а не в ньому, і до споживача “приходять” “у готовому вигляді”. Адже, якщо говорити про багатоквартирний будинок, то із комунальною послугою, яка до нього увійшла, споживачі-співвласники не можуть зробити нічого, окрім як розподілити її та спожити. Відповідно, присвоювати одній і тій самій послузі різні назви для випадків, коли вона “в будинку” і коли ще “до будинку”, немає підстав. А відтак немає підстав і для встановлення окремих тарифів на комунальні послуги “в будинку”, а фактично - “надбавок” до тарифу на послугу “до будинку”. Інакше кажучи, якщо 1 м. куб. питної води коштує “на вході” в багатоквартирний будинок 16,00 грн, то стільки ж він повинен коштувати і “на виході з крану” споживача.

Із набранням чинності новим законом “Про житлово-комунальні послуги” ситуація має стати прозорішою: ціна за одиницю послуги буде однаковою і “до будинку” і “в будинку”. А “додаткові витрати” в будинку - якщо матимуть місце – оплачуватиметься окремо.

Матеріал підготовлений Управлінням економіки та соціального розвитку міста