Завантаження ...

Як українські козаки лікували гіпнозом та оперували без наркозу

91164554_623599294890075315799143002669056.png

Відомий хірург та вчений – анатом Микола Пирогов, котрий спостерігав проведення надскладних операцій козаками без використання наркозу, був вражений силою духа і терпіння мешканців Запорозької Січі.

Спартанське середовище, у якому існували українські козаки, спонукало їх опанувати знахарську науку. Унікальні знання передавались запорожцям від покоління до покоління, а козацька медицина, яка часто-густо не мала нічого спільного з традиційною, слугувала способом підтримки не лише фізичного, а і духовного здоров’я козаків.

Козаки здавна володіли знаннями з народної медицини. І хоча майже всі стародавні мистецтва українців, у тому числі – і знахарство, переслідувалися офіційною владою, багато чого дійшло до наших днів. Виснажливе козацьке життя, неймовірне фізичне навантаження, постійні військові походи супроводжувалися ранами, хворобами та навіть каліцтвом. Однак, у тому спартанському середовищі завжди знаходилися костоправи, шептуни, травники, знахарі, котрі швидко знімали жар, гоїли рани, вправляли вивихи, рівняли суглоби і хребці, володіли унікальними знаннями з мануальної терапії. Робити ж масаж уміли практично всі запорожці.

Козаки лікували відкриті переломи, видаляти роздріблені кістки, «викочували» кулі і осколки, робили ампутації, успішно справлялися з гнійними ранами. При цьому у рану не потрапляли мікроби і бактерії, бо застосовувався суворий режим стерильності і антисептики. Свідком операцій, коли козаки виймали кулю та роздріблені кістки з ноги пораненого в бою побратима, був знаменитий хірург, анатом Микола Іванович Пирогов. Складні операції робилися після заходу сонця. Справа в тому, що цей час не надокучають мухи — головні розносники інфекції, а людський організм, зокрема мозок, вступає у своєрідну фазу гальмування.

Пораненого клали на солом’яні снопи або на щойно вистругані дошки. Пошкоджену ногу обкладали льодом або лили на неї холодну воду. Згодом перетягнута джгутами кінцівка втрачала чутливість. Козацький лікар довго мив руки і протирав їх спеціально приготовленим розчином. Усі інструменти, якими він користувався, ретельно і довго кип’ятилися в сольовому розчині. Помічник діставав їх з окропу спеціальними кліщами і подавав лікареві, обов’язково проносячи інструменти крізь відкрите полум’я. Розпеченим до червоного кольору ножем припікали краї рани, що кровоточила, та розширювали розріз. Розсунувши спеціальними гачками рану, лікар виймав металевими гаками кулю і роздроблені кістки. Потім зашивав рану, попередньо вклавши в неї якесь зілля і довге кінське волосся. Пирогову пояснили, що якщо рана гноїтиметься, то волосся сприятиме виходу бруду, а коли все добре заживе, не буде жодних ускладнень, щоб витягти це волосся.


Прооперовану ногу вмонтовували у спеціально вистругані самшитові лубки і забинтовували. Аж до світанку козаки не дозволяли спати прооперованому «пацієнту». Як тільки він починав дрімати, вони били в бубон і танцювали. Операція вважалася такою, що пройшла успішно, якщо через кілька днів козак, накульговуючи, ходив.

Великого хірурга здивувало, як злагоджено і вміло працювали козаки. І ті, хто оперував, і ті, хто тримав пораненого, і ті, хто безперервно читав замовляння. Ампутації робили ще швидше, а куксу обов’язково вмокали у киплячу смолу, щоб врятувати людину від гангрени. Можна лише дивуватися силі духу і терпінню оперованих козаків і лікарів, адже все робилося без наркозу. Щоправда, застосовувалися різні знеболюючі трав’яні настої, зокрема, відвар маку. Деякі відуни добре володіли лікувальним гіпнозом, «вичитували хвороби у сні». Знахарська наука передавалася від покоління до покоління, а ті, хто володів нею, користувалися в народі широкою популярністю.

За часів московської окупації народні цілителі переслідувалися. Та жодний окупант не був спроможний знищити мудрість, що передавалася від покоління до покоління. Тому і нині є достатньо послідовників козацької медицини, що успішно використовують для лікування і оздоровлення старовинні природні методи.

Матеріал одного із найяскравіших колумністів Proman Ukraine – наказного Верховного Отамана Українського козацтва Віталія Опанащука. https://proman.com.ua/

мрия