Президент України Володимир Зеленський ухвалив законопроєкт, у якому передбачено суттєві зміни у сфері вищої освіти для студентів і викладачів. 13 січня 2020 року Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» № 392-ІХ, ухвалений ....
Президент України Володимир Зеленський ухвалив законопроєкт, у якому передбачено суттєві зміни у сфері вищої освіти для студентів і викладачів. 13 січня 2020 року Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» № 392-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 18 грудня 2019 року.
Про які зміни насамперед потрібно знати?
Скасування дипломів
Звичних дипломів державного зразка відтепер не буде.
Раніше передбачалось, що держава, видаючи всім однакові дипломи, гарантувала якість навчання і підтверджувала, що всі ці документи мають однакову вагу. Але це ж не так, якість навчання у кожного вишу різна, – зазначив Сергій Бабак, один зі співавторів закону і голова комітету з питань освіти науки та інновацій. На його думку, такі дипломи є радянським пережитком. Через різну якість освіти кожен університет видаватиме студентам свої дипломи. Їхня форма буде довільною. Якщо ми хочемо давати диплом про вищу освіту, освітня програма, за якою навчалися студенти, має бути акредитована незалежною агенцією. Інформація про такий диплом буде у Єдиній державній базі освіти, – наголосив депутат. Пан Бабак додав: якщо навчання проводиться не за акредитованою програмою, це не вважається дипломом про вищу освіту. Тобто студент просто прослухав курси.
Статус «національний заклад вищої освіти»
Відтепер менше присвоюватимуть статусів «національний» для вищих закладів освіти. Статус національного закладу вищої освіти є почесним і надається… за визначний внесок у розвиток вищої освіти, – йдеться у законі. Як зазначає пан Бабак, наразі близько 110 вишів є національними, тобто цей статус знецінено. Забирати звання в університетів не будуть. Проте видаватимуть його менше – як почесне звання.
Мотиваційний лист
Відтепер під час вступу, крім #ЗНО, враховуватиметься і бал за мотиваційний лист, написаний абітурієнтом. Цей лист писатимуть до основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, а результати за них розміщуватимуть на сайті вишу. У листі мають міститися причини, чому абітурієнт хоче вчитися саме у цьому університеті і конкретно на цьому факультеті. Проте це нововведення поки що не є обов'язковим. Листи університети будуть запроваджувати на власний розсуд з 2021 року. Не погоджується з ефективністю запровадження мотиваційних листів Інна Совсун, депутатка від фракції «Голос». Вона наголошує, що такі листи є поганим способом відбору студентів, попри те, що користуються попитом закордоном. Навіть якщо мова йде про 1% вступного балу для престижних спеціальностей, цей бал може бути важливим. До того ж, як ми будемо знати, що мотиваційний лист написав дійсно студент, а не якась спеціальна компанія, – поділилася думкою депутатка. Крім того, університети матимуть додаткове навантаження, адже повинні будуть прочитати і оцінити усі мотиваційні листи.
Пільги для ветеранів
Закон встановлює пільги для людей, які постраждали під час Євромайдану, для учасників бойових дій на Донбасі, людей з інвалідністю, отриманою на війні, а також для дітей таких ветеранів. Підтримка для здобуття освіти надається у вигляді:
повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
соціальної стипендії;
безоплатного забезпечення підручниками;
безоплатного проживання в гуртожитку.
Пільги для військових
Закон розширює можливості під час вступу для учасників бойових дій. Вступати на військові спеціальності без ЗНО, але за результатами вступних іспитів мають право:
військовослужбовці за контрактом;
люди, звільнені зі строкової служби через рік після звільнення;
студенти, які виявили бажання вступити на навчання та в подальшому проходити службу за контрактом на посадах офіцерського складу;
вступники з числа випускників військових (військово-морських) ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, які закінчили навчання в рік вступу.
КРІ для ректорів
Для ректорів вводиться поняття КРІ – ключові показники ефективності.
Зараз у контрактах для ректорів немає чітких КРІ і не зазначено, що вони повинні виконати за час своєї роботи. Тобто людина виграє вибори, з нею підписуються контракт і все. Я не пам'ятаю випадків, коли ректорів звільняли достроково за невиконання, це є проблемою, – розповів Сергій Бабак. У разі перемоги кандидата на виборах ректора їхні програми ставатимуть частиною контракту з Міносвіти з прописаними KPI (критеріями), за якими визначатимуть ефективність їхньої роботи. Якщо впродовж двох-трьох років якісь пункти не виконуватимуться, це може стати підставою для звільнення.
Покарання за плагіат
Закон передбачає збільшення відповідальності для студентів за недотримання академічної доброчесності, тобто за плагіат. Плагіат або фальсифікація робіт можуть негативно вплинути на захист диплому та навіть стати причиною його невидачі. Тим не менше, це питання ще залишається на розсуд університетів.
Мова навчання
Між першим і другим читанням із проєкту прибрали правку про мову навчання для студентів-іноземців. Спочатку мала місце пропозиція, що навчання для студентів «може здійснюватися іноземною мовою». Проти цього виступили низка активістів та викладачів вузів, які зазначили: так у вишах буде заохочуватися «русифікація» іноземних студентів. Депутати прислухалися до вимоги прибрати цю норму із закону. Також скасували дублювання дисциплін, які викладаються англійською та українською мовами. Це відкриває більше можливостей для університетів запрошувати іноземних лекторів. Сьогодні ти можеш запросити лектора прочитати курс, але маєш зробити такий самий українською, – підкреслила Інна Совсун.
