Поради психолога. Він повернувся іншим…

Четвертий рік поспіль в Україні триває боротьба за власну державну незалежність і територіальну цілісність. Внаслідок подій на сході стресового навантаження більшою чи меншою мірою зазнає все населення країни, але найбільш за все страждають сім’ї учасників бойових дій.

Четвертий рік поспіль в Україні триває боротьба за власну державну незалежність і територіальну цілісність. Внаслідок подій на сході стресового навантаження більшою чи меншою мірою зазнає все населення країни, але найбільш за все страждають сім’ї учасників бойових дій. 

Коли розлучаються люди в звичайній сім’ї, на це, зазвичай, не звертають уваги. Коли ж розпадається сім’я після повернення чоловіка з АТО, громадська думка засуджує: «кинула героя, він таке переніс, а вона не зрозуміла, не потерпіла». Розберемося, чому все так. Коли чоловік повертається із зони бойових дій, дружина так і продовжує воювати, тільки не на своїх фронтах. Найпершою проблемою, із якою стикаються дружини бійців, є те, що вони надто тривожаться за чоловіків. У такий «режим» жінки потрапляють за час перебування чоловіка на війні. Навіть коли чоловік після повернення додому йде на зустріч із побратимами, жінка тривожиться та проявляє забагато піклування − і це дуже дратує, тому бійці обирають зустріч із друзями, бо їх ніхто вдома не розуміє.

«У прагненні максимально комфортно облаштувати побут свого захисника, найрідніші люди деколи не помічають потреб його самого. Деколи опіка рідних є настільки нав’язливою, що змушує військового шукати порятунку не від ворога, а вже від рідних людей».

Друга проблема – брак спілкування. Саме через це багато сімей і руйнується. Близькі не завжди розуміють, що пережив боєць. При спробі розповісти те, що накопичилося, від них відмахуються: «Досить вже говорити про цю війну», «Тут війни немає, забудь вже», «Не грузи, у тебе все занадто складно». Так, здебільшого це дійсно важко слухати, надто важкі теми виринають, але пам’ятайте, що зцілення відбувається тільки тоді, коли людина починає говорити про проблему!

«Чоловіки без спілкування, без відвертих та близьких стосунків із дружиною замикаються, їм складно порозумітися зі своїми близькими і часто хочеться повернутися на схід».

Саме через брак спілкування часто між подружжям виникає непорозуміння. Наприклад, жінка хоче, щоби чоловік завжди знав про те, що її непокоїть, і вважає проблеми, які помітні для неї, очевидними і для чоловіка, але на практиці чоловік може просто не здогадуватися про них. До того ж жінка нічого не каже чоловікові, але ображається, що він не здогадується сам! Під час найменшого непорозуміння ця образа перетворюється на сварку, яка з точки зору чоловіка не має жодної причини. Таких непорозумінь у їх стосунках є доволі багато і вони навіть можуть стати причиною розриву. Вчені, дослідники цієї тематики та психологи переконані, що 75% розлучень відбуваються через проблеми у спілкуванні. Непорозуміння через гроші, дітей та дуже багато інших проблем в подружжя можна вирішити саме через правильну комунікацію.

В сім’ї кожен повинен брати на себе 100% відповідальності. Ми дуже добре знаємо, що має робити наша половинка й одразу помічаємо, якщо ця половинка не виконує певних обов’язків. Такий стан справ лише збільшує наші очікування до чоловіка/жінки. І замість того, щоби будувати стосунки, ми їх… руйнуємо. Ефективніше думати не «що чоловік/жінка не робить», а «що я можу зробити» і пам’ятати принцип: «будь-яка зміна одного призводить до зміни іншого». Звідси й рецепт щасливого подружжя: ідеальна пара – та, що хоче розвиватися, та, в якій кожен змінює себе і бере 100% відповідальності!

Ще одним аспектом є те, що жінки бійців просто не можуть, а часто і не здатні сприйняти того факту, що з війни чоловік повернувся іншою людиною. Не варто очікувати, що із зони АТО чоловік повернеться таким же, яким і йшов туди. Так часто-густо трапляється, що в екстремальній ситуації – а на війні й поготів! – людина може проявляти зовсім невластиві їй риси характеру, і що найголовніше – вони можуть залишитися з нею й надалі. Дружини учасників АТО іноді кажуть, що «це зовсім не та людина, за яку я виходила заміж». Їм важко сприйняти те, що чоловік змінився. Жінка не розуміє, що відбувається…

Важливо розділити біль із чоловіком – тоді стосунки лише зміцняться! Приготуйтеся до того, що боєць, котрий повернувся із зони бойових дій, − це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його треба прийняти разом із новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, навіть проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися.

Пам’ятайте: людина, що пройшла війну, стала у сто разів сильніша, мудріша й досвідченіша! Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас. Усе інше – це просто труднощі, які МОЖНА ПЕРЕЖИТИ, якщо ви націлені на те, щоби прожити з цією людиною своє щасливе життя!


Юлія ШПИЛЕВСЬКА,
практичний психолог
Соціально-психологічного центру м. Славутич
(за матеріалами мережі Інтернет)