Завантаження ...
Новобудови Києва
Новобудови Києва

Літературна світлиця

У стінах бібліотечно-інформаційного центру, наприкінці березня, знову зібрався колектив ГО 《ПС СЯЙВО ДУШІ》та його гості, щоб вкотре донести теплі рядки згуртовані римуванням та вилиті, немов музика, у вірші про нашу незламну та сильну духом країну!!! В ході організованого літературного вечора...

 

У стінах бібліотечно-інформаційного центру, наприкінці березня, знову зібрався колектив ГО 《ПС СЯЙВО ДУШІ》та його гості, щоб вкотре донести теплі рядки згуртовані римуванням та вилиті, немов музика, у вірші про нашу незламну та сильну духом країну!!!

В ході організованого літературного вечора члени спілки доклали неабияких зусиль, аби зміцнити віру всіх присутніх українців у наше світле й незатьмарене майбутнє.

До вашої уваги пропонується стислий уривок заходу:

《"Серед темних часів - найкраще видно світлих людей!!!" (Джоан Роулінг)

Ці слова є неспростовними...
Особливо стосовно до теперішнього життя, котре вирує, немов примхливий буревій, за нашими вікнами...

Беззаперечно, варто саме зараз, у тяжкий для нашої країни час, залишатися доброзичливими та світлими душею, аби якомога більше можна було б зробити для оточуючих нас навколо людей... Адже ми всі українці.... і ми маємо бути - єдиними й справжніми дітьми своєї Батьківщини!

І лише ми можемо дати їй сили, щоб нарешті встати з колін...

Наша люба країна славиться на весь світ своєю красою, культурною та духовною величчю, а також колоритністю та незламністю! Всі ми маємо неодмінно зробити все, що від нас залежить, щоби зберегти її спадщину й примножити впродовж століть, адже УКРАЇНА - ЦЕ МИ!

Її доля й все, що нас оточує - залежить лише від нас українців! То ж єднаймося й борімося за світле небо над головою, мир в країні та душі кожного з нас!! 》


Величній країні присвячується...




Невгамовному Пану РФ !!!

Вельмишановний, поважний,
напижений пане
Вам не здається,
Що ви почали не ту гру?
Рідні народи по крові
вдягнули в кайдани,
Щоб досхочу вам награтися
В вашу війну?

Вам не здається,
що ви підпалили кіп сіна?
Та врешті решт
Розгориться він так, що і ви
Раптом впадете в вогонь
З висоти на коліна
Й швидко відчуєте біль,
Й як страждали сини

Ким ви себе уявили?
Пророком чи Богом?
Вічним намісником
Двох споріднілих країн?
Влада - не все..
Й прийде день
Коли рівна дорога
Без вороття
Вас у пекло
За жах весь зашле

Вам тут самим,
от скажіть,
Ну, невже, не цікаво?
Що вас чекає на небі за ваші гріхи?
Може і там ви все вправно
ЗА ГРОШІ владнали?
Й там заброньовані вами
наперед шляхи?

Що ж ще недовго -
Життя - ваше, теж
Вам від Бога
Й тільки йому
(Хоч на жаль)
Дані сили
ВАС звідси
призвать

Знайте, що там всі
Хто встануть
З забитого гробу
Прийдуть
До вас -
Щоб до віку в
Обличчя плювать!!

29.01.2016
К. Беркутова (Псевд. – Єсенія Герман)


***
Я звертаюсь до тебе, країно!
Моя люба, стражденна земля!
Розкажи, за для чого невпинно
Ллєш ти сльози світліш кришталя?

За що гинуть сини твої, рідна
Й матері молитвами живуть?
За що землю псують твою плідну?
І чатують тут кров, наче ртуть?

Вороги наші, мабуть, забулися...
На що здатна від болю земля?
Совість їх у грошах причаїлася
І мов буря над нами кружля?

Так от, знайте, що за Україну
Підійметься вся пролита кров!
І що сльози, що люди пролили
Катуватимуть вас знов і знов!

Ми завжди будем з нею, за неї!
Як ії не хотіли б змінить!
Ми - єдині і крові ми однієї,
В нас дух волі й свободи бринить!

Карина Колиоглу

***


В країні війна...
В країні війна...В країні панує хаос.
Та ми нездоланні, ми будем стоять на вершині.
І все що боліло й змогли ми здолати до нині.
Хай в прірву летить, адже ми не покоримось тут.

Ніхто, не зламає наш дух, нашу силу народу.
Й допоки ще сонце встає кожен день.
Надією кріпнем і віримо ми в перемогу.
Й країну піднімем з кровавих будень.

Хай згасне вогонь, хай стихнуть гармати.
Бо нам не підвладно творити буття.
На те є Господь, і його слід благати,
Щоб він нам послав віру в краще життя.

Молю тебе небо, де зорі ридають.
Хай стихне війна, хай прийде до нас мир.
Що треба вам люди? Спиніться благаю...
Не зрошуйте кров'ю, те що дав поводир.

Й що ж за люди... Нікчемні породили бажання.
Стали землю ділити ціною життя?
Схаменіться... Спиніться... Бо може в останнє.
Посилає нам Бог стежку до каяття.

І щодня, де б ваш шлях не звертав в бік з дороги.
Слід здолати страхи й зупинитись на мить.
Світ не прагне отримати гул перемоги.
Де душа материнська від болю кричить.

Світ не прагне - дивитись своє руйнування.
Порозвалені села, розбиті хати.
Зупинись і подумай, благаю в останнє...
Чи ти справді отак далі хочеш іти?

Схаменіться, й живіть наче ви на вершині.
Звідки дух перехоплює світ, що затих.
Зрозумійте, що завтра, учора і нині.
Все що буде, залежить від нас лиш самих!!

К. Беркутова (Псевд. – Єсенія Герман)
2015

***


Сповідь

Якщо завтра моє не настане,
Й забере мене в вічність війна.
Якщо день не прийде й перестане,
Подих вітру торкатись чола.

Я вклонюся тобі моя земле,
І молитимусь вперше в житті.
Щоб хоч раз ще побачити тебе,
І дітей, тут в останньому сні.

Я молитимусь кожну хвилину,
Щоб нарешті скінчились бої,
За знедолену болем країну,
Й щоб не плакали діти мої.

Знайте, я б не хотів помирати
Та пішов я сюди задля вас,
Щоб не було ще більшої втрати,
Щоб весь світ у війні не загас.

І сьогодні прошу вас - Моліться!
Й спонукайте усіх до добра!
Бо ви ж бачите... Люди, дивіться!
До чого призвела нас війна.

Ми втрачаємо рідних, коханих
І без батька зростатиме син.
І дай Боже, загоїти рани,
Нам усім - після всіх цих руїн.

І дай Боже, всім нам ще хоч трішки
Протриматися в цьому бою.
То додому прийдем, навіть пішки,
Щоб віддати вам душу свою!

К. Беркутова (Псевд. – Єсенія Герман)
25.08.2015

***


Вірю в майбутнє твоє, Україно!

Чудові долини, прекраснії ріки,
Гаї солов'їні, – їх в нас без ліку.

Найкраща природа, сердечнії люди,
Незримі простори; зеленії луки…

Така вже ти є : проста і щира,
Рідна моя, моя Україна !

Хоч не все у нас гарно, не все у нас «гладко»,
Та вірю я в те, що «все буде в порядку»!

Бо ми є народ, а народ це є сила,
І сила - це ми, бо ми – Україна!

Я вірю, що будуть в нас люди щасливі,
Що сім’ї житимуть в злагоді й мирі.

Не буде проблем, не буде нестатків,
Самотніх дітей – без мами і татка!

Бо ми – є народ, а народ це є сила,
Я вірю у те, що ми будем щасливі!

До тебе душею я лину!
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!

2006 р. / А.Мак (Альона Пугач)

Найближчі заплановані квітневі заходи в бібліотечно-інформаційному центрі:
10.04.2016 - літературний вечір 《 Посмішка пасує кожному》. Початок о 19.00;
23.04.2016 - літературний вечір 《В кожній книзі таїться маленьке життя》- присвячується Всесвітньому дню КНИГИ. Початок о 19.00.
ГО 《ПС СЯЙВО ДУШІ》- запрошує всіх охочих відвідати літературні заходи та взяти повноцінну участь в декламуванні своїх віршів та віршів і творів відомих авторів на задану вечорами тематику.
До нових зустрічей!
Ваш ПС 《СЯЙВО ДУШІ》
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: