Звернення Олега Копича щодо розслідування справи «Гладченко – Хачатрян»

Аналізуючи події, які стали підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяви Гладченка В. про спричинення тілесних ушкоджень його брату – Гладченку А. громадянином Хачатрян Артемом Маміконовичем, слід звернути увагу, що органами досудового слідства...

Олег Копич
Депутатам Славутицькій
міській раді, міському відділу
Управління ВС УМВС України у м. Славутич,
прокуратурі м. Славутич


Звернення

Прошу Вас, прийняти до відома надану мною інформацію!

Аналізуючи події, які стали підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяви Гладченка В. про спричинення тілесних ушкоджень його брату – Гладченку А. громадянином Хачатрян Артемом Маміконовичем, слід звернути увагу, що органами досудового слідства дії Хачатряна А. кваліфіковані за частиною 4 статті 296 КК України, тобто, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вся правова спільнота, окрім слідчих органів Славутицького МВ та прокуратури міста Славутича, вважає, що кваліфікація органами досудового слідства та прокуратурою міста Славутича, подій, які відбулись між Гладченком А. та Хачатряном А., саме як хуліганство – є заздалегідь неправильною та протиріччить нормам кримінального кодексу України, проте саме така кваліфікація дій Хачатряна А. необхідна для вчинення над ним розправи у «правовому полі».

В зв’язку з тим, що я зараз перебуваю не у залі суду, то спробую простими словами донести до відома шановних присутніх, що таке хуліганство і чому саме за даною нормою кримінального кодексу України кваліфіковано дії Хачатряна А.

Хачатрян А. рухався на власному автомобілі по вулиці Дружби Народів міста Славутича, де на зупинці побачив раніше знайомих йому братів Гладченків – Анатолія та Вадима .

Ні для кого в цій залі не є таємницею, в яких відносинах перебувають між собою Гладченко Анатолій та Хачатрян Артем, всім відомо, що активна суспільна позиція Хачатряна А. та вчинення ним дій, направлених на виявлення та припинення корупційних схем окремих депутатів Славутицької міської ради, і насамперед Гладченка А., призвела до низки відкритих скандалів та сварок між ним, що, як наслідок, призвело до виникнення між ними відносин, які в кримінальному судочинстві трактуються, як обопільні довготривалі особливо неприязливі стосунки.

З метою провокування Хачатряна А. на вчинення будь-яких дій щодо себе, Гладченко А. образив його грубою нецензурною лайкою, принизивши його честь та гідність. В свою чергу Хачатрян А. просив Гладченко А. заспокоїтись та не чинити конфлікт. Гладченко А., продовжуючи свої дії направлені на образу та провокування Хачатряна А. висказав брутальні слова по відношенню до матері останнього. Після цього, Хачатрян А., дійсно намагався підійти до Гладченка А. з метою зажадання від того вибачення за принизливі слова та між ними відбулась сутичка, в ході якої брат Хачатряна А. – Хачатрян Арман схопив його та став тягнути у автомобіль. Саме в цей час із-за спини братів Хачатрянів пролунало два постріли і були спричинені тілесні ушкодження Гладченку Анатолію. Також саме в той час брат Гладченка Анатолія, який стояв за спиною братів Хачатрянів, завдав сильного удару ногою в область тулубу Хачатряна Армана, після цього конфлікт, який продовжувався максимум ДВІ-ТРИ хвилини закінчився.

Яке діяння, що полягало в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом вчинив Хачатрян А.? НІЯКОГО!

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховно Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи.

Студент 3-го курсу юридичного факультету, який хоча б «одним вухом» слухав лекції про хуліганство і його розмежування зі злочинами проти життя та здоров’я особи, в разі потреби кваліфікувати дії осіб у вищезазначеній ситуації, кваліфікує дії Хачатряна (в разі доведення органами досудового слідства факту завдання саме ним тілесних ушкоджень Гладченку А.), як умисне тілесне ушкодження, тобто злочин, що передбачений статтею 125 КК України.

І органам досудового слідства та прокуратури міста Славутич відомо, що саме так повинно було кваліфікувати заяву Гладченка В.

Проте, органам слідства та прокуратурі міста Славутича така кваліфікація непотрібна, чому?
Багатьом відомо, що судовим медичним експертом тілесні ушкодження, що маються у Гладченка Анатолія, кваліфіковані як легкі.

Статтею 125 Кримінального кодексу України, передбачена відповідальність за спричинення таких ушкоджень, яка карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року, а за Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, - штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відповідно до статті 208 КПК України 1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, в разі правильної кваліфікації дій особи, яка спричинила тілесні ушкодження, Гладченку А., цю особу неможливо навіть затримати на три доби та помістити у ізолятор тимчасового тримання, не говорячи вже про те, щоб обрати запобіжний захід – тримання під вартою, який також не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років (пункт 4 частини 2 статті 183 КПК України)

Частина 4 статті 296 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що дає всі підстави органам міліції затримати Хачатряна А. і звернутися до суду з клопотанням про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді – тримання під вартою.

Саме прагнення окремих посадових осіб органів внутрішніх справ, прокуратури та депутатів СЛАВУТИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ) помістити Хачатряна А. до слідчого ізолятору та позбавити його, насамперед волі та можливості активно відстоювати права простих громадян є причиною кваліфікування подій, які відбулись з участю Хачатряна А. та Гладченка А. – ЯК ХУЛІГАНСТВО.

Також, ми стурбовані бездіяльністю міліції, яка не займається перевіркою причетності брата Гладченка Анатолія – Вадима, до спричинення йому тілесних ушкоджень, тому як саме він знаходився за спинами братів Хачатрянів в момент отримання його братом тілесних ушкоджень і саме він має у власності зброю для здійснення пострілів травматичними кулями і саме такими кулями (за моєю інформацією було спричинено тілесні ушкодження його брату Анатолію).



З повагою, мешканець міста Славутич Копич О.О.

При написанні матеріалу використовувалась консультації практикуючих юристів