До 37-ї річниці аварії на ЧАЕС експерти Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) оприлюднили результати обстеження, проведеного торік у Київській області.
Презентація пройшла у Національному музеї «Чорнобиль». На першому поверсі центр представив тематичну експозицію «Зруйновані кордони: радіаційне обстеження Київщини».
Це мапа з локаціями, де були проведені обстеження, світлини з описами та інформація про проєкт.
Крім того, тут можна знайти корисні буклети, які нададуть відповідь на питання що робити, якщо поблизу сталася радіаційна аварія, чи треба приймати йодид калію тощо.
ЧОМУ ВИНИКЛА НЕОБХІДНІСТЬ ОБСТЕЖЕННЯ
Фактор радіаційної небезпеки з’явився з початку вторгнення, бо воно відбулося через Чорнобильську зону. Російські військові захопили Чорнобильську атомну електростанцію ще 24 лютого. Лише 20 березня вдалося провести часткову ротацію персоналу Чорнобильської АЕС та евакуацію осіб, які знаходилися на території окупованої станції.
31 березня російські окупаційні війська покинули територію Чорнобильської АЕС на Київщині. Після цього українці в мережі жартували над рашистами, що втекли з Чорнобиля.
У зоні відчуження показали розграбовані офіси та окопи у рудому лісі. Зокрема, окупанти знищили архів Чорнобильської АЕС, що збирали десятиріччями, а також викрали 133 джерела радіоактивного випромінення.
Також росіяни вивели 10 тисяч важкої техніки, яка могла винести радіонукліди за зону відчуження. Вони рухалися не лише дорогами, а й по ґрунту, нехтуючи правилами радіаційної безпеки, та пошкодили його верхній шар.
Всі ці новини викликали занепокоєння у людей: чи не могли радіоактивні речовини потрапити на Київщину та становити небезпеку для місцевого населення?
Щоб з’ясувати це та розповісти про радіаційну безпеку фахівці ДНТЦ ЯРБ започаткували проєкт «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ».
«Ми вирішили провести обстеження, оцінити ймовірний винос з зони відчуження, виміряти радіаційний фон, — розповіла начальник відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ, менеджерка „SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ“ Юлія Балашевська. — Шукали джерела потенційної небезпеки. Хотіли зменшити занепокоєння людей, бо ширилося багато фейків. Наприклад, колба з ртуттю в Бучі у ЗМІ перетворилася на колбу з радіоактивними речовинами».
Проєкт стартував після деокупації Київщини, у травні 2022-го. Екіпаж мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI перевіряв на наявність радіоактивного забруднення дитячі садки, школи, лікарні, державні установи, приватні будинки, квартири, парки, вулиці та дороги області.
ЩО ВИЯВИЛИ В ОБЛАСТІ
За словами Юлії Балашевської, за час проведення проєкту обстежили понад 840 км доріг, 63 квартири, 132 приватних будинки з присадибними ділянками, 130 громадських місць, понад 400 предметів побутового та військового призначення.
Зокрема, оглядали залишки техніки, укріплення, окопи. Охопили до 60-ти населених пунктів — в одних вдалося обстежити багато приміщень, були й такі, де одну точку — це залежало від запитів місцевих мешканців.
«Ми не знайшли осередків забруднення, які могли бути пов’язане з діяльністю окупантів, — зазначила Юлія Балашевська. — Водночас були виявлені радіаційні аномалії поблизу зони, точкові забруднення. Наприклад, на городах у селі біля зони, де люди розсипали деревний попіл як добрива. Палили деревину з радіонуклідами. Саме дерево не становить небезпеки, а от в попелі ці речовини концентруються. Також в деяких приміщеннях люди використовують забагато оздоблювальних матеріалів, що створює небезпечну радіаційну ситуацію. Це матеріали, які природно містять радіонукліди, як от граніт».
Небезпеку можуть становити й сімейні реліквії — предмети, що містять радіонукліди природного походження: годинники, компаси, фототехніка, ялинкові прикраси тощо.
«У квартирі в Гостомелі знайшли авіаційний годинник, у якому використовується світломаса, що містить радій-226, — поділилася менеджерка проєкту. — Ми прийшли на обстеження до сусідки, власник нас побачив та запросив. Помітили, що біля однієї шафи детектор щось фіксує. Господар сказав, що цей предмет вже 50 років зберігається в родині. Для того, щоб в темряві було видно покази, на такий годинник наносилася світломаса з вмістом радію».
Інша знахідка виявилася у школі в Бородянці. Там фахівці знайшли старий дозиметр ДП-63-А, на шкалі якого виявили радій-226. Хто його власник, встановити не вдалося. За законодавством, такі джерела іонізуючого випромінювання вилучаються та утилізуються.
Якщо ви знайшли подібний предмет, ви або ваші знайомі володієте таким предметом, можна передати його на перевірку спеціалізованому підприємству. Для цього необхідно звернутись до диспетчерів Національної Поліції (102), ДСНС України (101), ДСП «Об’єднання «Радон», які зможуть надати необхідну кваліфіковану підтримку і консультацію.
«Ми бачили зруйновані будинки, зруйновані життя, — поділився один з членів екіпажу мобільної радіологічної лабораторії Захар Іванов. — Місця катувань, зокрема, у Бучі та Ірпені. Попри те, що відбувалося на тих територіях, ми проводили те, що мали робити — радіаційне обстеження. Відчуття були різні. Ти розумієш, що у людей змінилися пріоритети. Вони хочуть відбудувати все і повернутися до нормального життя. Однак, розуміючи потенційну небезпеку, спеціально нас чекали, щоб потім повернутися додому».
Захар є фахівцем з атомної енергетики та експертом з прогнозування радіаційних наслідків інформаційно-кризового центру «Держатомрегулювання».
«Існує система підтримки прийняття рішень, в якій проводяться моделювання руху атмосферних мас з радіонуклідами, — зазначив він. — Коли почалися бойові дії біля ЧАЕС, ми одразу почали робити розрахунки, стежити за радіаційною ситуацією. Наразі у фокусі уваги — ситуація на ЗАЕС».
З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНІ ПІДВИЩЕНІ РІВНІ РАДІАЦІЇ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ
У перші дні окупації Чорнобильської зони встановлені там датчики вимірювання випромінювання ще працювали. 25 лютого 2022 року вони показали перевищення контрольних рівнів ПЕД (потужності експозиційної дози гама-випромінювання) — цифри були навіть більшими, ніж під час пожежі в Чорнобильській зоні 9 квітня 2020 року.
Тоді було припущення, що це пов’язане з рухом техніки, яка підіймає верхню частину ґрунту з радіоактивними частинками. І цей пил зафіксували датчики. Потім зник зв’язок з серверами, і відстежити радіаційний фон надалі було неможливо.
«Вже у квітні закордонні науковці висунули припущення, що вплив засобів радіоелектронної боротьби створив завади для детекторів, — поділилася Юлія Балашевська. — Тому були такі дані. Якщо це дійсно так, це велика проблема. Якщо під час війни станеться аварія на об’єкті, де будуть також засоби РЕБ, дані не будуть відображати дійсність, вони не будуть надійним джерелом».
Наразі фахівці намагаються з’ясувати, скільки радіонуклідів могло бути вивезено з зони важкою технікою — на колесах та гусенях.
РАДІАЦІЙНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПОТРЕБУВАТИМУТЬ МІСТА НА СХОДІ КРАЇНИ
Менеджерка проєкту зазначила, що підвищена радіаційна небезпека через воєнні дії може бути пов’язана з пошкодженням та розграбуванням підприємств і установ, де використовуються радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). Наприклад, металургійних заводів, центрів ядерної медицини, видобувних підприємств.
За її словами, після звільнення територій радіаційне обстеження буде доцільно провести у Маріуполі, Лисичанську, Вугледарі, Покровську, Кураховому і Кремінній.
***
У музеї маємо говорити про Чорнобиль як про травму, з якою впоралися, — вважаєа Віталіна Мартиновська. Про сьогодення та плани «Вечірній Київ» розпитав директорку Національного музею «Чорнобиль».
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
