Славутич попрощався з ветераном атомної енергетики України, людиною-легендою - Валентином Іполітовичем Купним

3 січня у Славутичі відбулося прощання з ветераном атомної енергетики України, унікальним фахівцем у сфері ядерної енергетики та безпеки, екс-директором Запорізької АЕС, екс-директором окремого об'єкту "Укриття" (Саркофаг) на Чорнобильській АЕС - Валентином Іполітовичем Купним.

У середовищі працівників атомної енергетики його називали людиною-легендою, справжнім професіоналом, який завжди займав принципову позицію, для якого не було в роботі дрібниць, він завжди порушував важливі питання для ядерної та радіаційної безпеки.

Валентин Іполітович був автором більше десятка наукових праць. Він створив наукові розробки, і вже пізніше, коли вийшов на пенсію, також безперервно працював над питаннями ядерної та радіаційної безпеки, над проблемами Чорнобильської АЕС та Об'єкту "Укриття".

Валентин Іполітович багато років входив до складу громадської ради Інспекції ядерного регулювання України.

 І якщо вже говорити про громадську раду, не можна не сказати про його активну діяльність у громадській раді міста-супутника Чорнобильської АЕС – Славутича.

І тут він, разом із першим директором об'єкту "Укриття" Володимиром Щербиною та Валентином Мельником, став незамінним помічником на той час міського голови Володимира Удовиченка з питань проблем ЧАЕС та об'єкту "Укриття".

Громадська робота Валентина Купного може бути підтвердженням того, що він був не лише унікальним фахівцем, українським ядерником, справжнім професіоналом, а й справжнім громадянином своєї держави.

А про його людяність, професійне ставлення до людей можуть свідчити слова з його виступу на конференції, присвяченій 30-річчю Об'єкта "Укриття" на будівництві НБК:

"Звичайно, дуже б хотілося, щоб при завершенні робіт з НБК переважали не політичні та бізнесові питання, а діяли питання технічної фізики безпеки робіт на об'єкті, вирішувалися соціально-екологічні питання життя населення.

... Дуже хочеться щоб арка НБК стала не тільки відмінним орієнтиром для перелітних птахів, як записано у документі про вплив арки на довкілля, але й виконувала своє функціональне призначення на найближчі 100 років."

1 січня 2023 року перестало битися серце українського атомника, Професіонала з великої літери, вірного сина України та Почесного громадянина міста Славутич, людини широкої душі.

Вічна пам'ять.

Вадим ІВКІН