Завантаження ...

Алгоритм дій для населення: як захистити себе, дітей, тварин від ядерної безпеки

97bac6beyz24c4d24fe11b0f149d7564_w640.avif

Інформований - значить, озброєний! В останні кілька тижні розмови про можливість застосування росією ядерної зброї лунають чи не з кожної праски. Міжнародні партнери радять не нехтувати погрозами путіна. Навіть секретар РНБО Олексій Данілов зауважив, що відомство підготувало план дій для громадян на випадок ядерного вибуху.

Vice President, Chief Digital Strategy Leader в компанії Intellias Роман Павлюк написав велику інструкцію про те, як діяти на випадок ядерної катастрофи.

Dev.ua публікує його допис дослівно.

Про ядерний удар

Почну з того, що я не буду оцінювати ймовірність або неймовірність прильоту «ядерки» по нашій території. Хоча вважаю такий варіант малоймовірним, але можливим. Я вам розкажу, як себе захистити, що покласти у тривожний рюкзак і як діяти, якщо все ж таки то сталося.

На відміну від «що робити у випадку війни», людей із досвідом ядерної атаки серед тих, хто живе на планеті Земля, немає. А тому я спробую зібрати свій досвід із занять по ЦО, фізики, зокрема ядерної, та інших відкритих джерел, яким я довіряю.

Про саму радіацію

Радіація ≠ отрута і радіація ≠ однозначна смерть. Радіація і випромінювання появилися одразу ж при виникненні Всесвіту і живі організми, в т. ч. і ми з вами навчилися з нею жити швидше, ніж з бактеріями і вірусами. Наше тіло абсолютно нормально витримує помірні дози радіації та може справитися і з високими.

Захистися від радіації можна, іноді навіть досить простими способами.

На жаль, у нас немає органів чуття, які би відчували всі тими випромінювання. Наші очі можуть бачити лише світлове випромінювання, а шкіра може відчувати інфрачервоний спектр.

Найбільшу небезпеку становить так звана радіоактивна пилюка, яка містить ізотопи елементів, які розпадаються і відповідно «фонять», тобто випускають альфа, бета та гамма випромінювання.

Про ядерний вибух

По Україні може бути застосована лише тактична ядерна зброя. Це заряди малої потужності — 0,5-50 кілотон (потужність бомби, що скинули на Хіросіму, становила 15 кт).

Куди, як і коли будуть завдаватися удари — це ми зараз обговорювати не будемо. Будемо припускати, що удар буде завдаватися десь недалеко від вас.

Варіанти ядерного вибуху:

наземний: бомба падає на землю і підривається на її поверхні.
Плюс: земля сильно поглинає енергію вибуху і сильно зменшує радіус руйнувань.
Мінус: дууууже брудний вибух із величезним викидом радіоактивного пилу та ізотопів, сильне зараження місцевості.-

повітряний: підрив на висоті 500-1500м над землею.
Плюс: суттєво менше зараження. Мінус — більші руйнування, адже ударна хвиля набирає розмаху. Це типовий варіант, яким завдають удар ядерною зброєю

підземний: ракета/бомба заходить на 50-150м під землю і там детонує.
Плюс: незначні руйнування на поверхні, мінус — дуже багато зараження у місці удару і тотальне руйнування підземних комунікацій у значному радіусі.

Висотний: підрив на висотах від 10 км.
Мінус: сильний електромагнітний імпульс, який піджарить всю електроніку у значному радіусі, плюси — незначне забрудення, хоч досить рознесене по площі, та відсутність руйнування. І як бонус — полярне сяйво.

Про уражаючі фактори

Світлове та радіо випромінювання, зокрема рентгенівське та гамма. Виникає у момент самого вибуху і триває до кількох секунд. Вплив на людину: у зоні епіцентру — миттєва смерть, у зоні руйнувань — опіки відкритих ділянок тіла і сліпота (як правило, тимчасова), у зоні забруднення — відчуття тепла на шкірі.

Ударна хвиля. Вибухова хвиля, що спричиняє основні руйнування. Вплив на людину такий же, як і ударна хвиля від конвенційних бомб. Рухається зі швидкістю звуку.

Радіактивний дощ. Через збурення атмосфери перепадами тиску через годину-дві починаємо конденсація вологи і починає падати брудний дощ. Каплі цього дощу дико радіоактивні і контакт з ними може призвести навіть до гострої променевої хвороби. Саме радіоактивний дощ відповідальний за більшу частину жертв атаки на Хіросіму.

Тепер до практики: як підготуватися і що робити нам? Почнемо з того, що зберемо тривожний ядерний рюкзачок. 

Усе подане нижче з розрахунку на людину, якщо не вказане інше. Також всі речі треба запакувати або в поліетиленові пакети, або тримати в оригінальній запечатаній упаковці. Це важливо!

Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна півсинтетична тканина.

5 шт поліетиленових дощовиків.

5-10 пар бахіл, можна медичні.

Рулон сміттєвих пакетів, бажано чим потовстіших.

6 шт Респіратори FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!

Скотч, ідеально армований, по факту будь-який.

4 пари гумових господарських рукавиць.

1 шт окуляри робочі, такі як дл роботи з болгаркою.

3 упаковки паперових салфеток.

2 флакони змивки для лаку для нігтів.

3л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки — тим краще.

Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні.

Карти місцевості або куплені, або роздруковані з Інтернету. Олівець, ручка у придачу.

Ну і головне: лічильник Гейгера або він же детектор радіації. Його купляємо один на сім’ю. Само-собою, слід потурбуватися і про павербанк і/або батарейки для нього.

(Опціонально) Радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Тим не менше, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, так як вона буде зруйнована у результаті вибуху.

Як обрати детектор радіації

На пункті про детектор зупинимося детальніше. З одного боку, не треба шукати дорогущі по $500-700 детектори з окремим вимірюванням альфа, бета і гамма. Вам це ні до чого. З іншого боку, детектори випромінювання за $40-50 з Aliexpress — це гівно.

Нормальний детектор радіації з трубкою Гейгера коштує $100-170. Так, немало, але від нього буде залежати ваше виживання.

А ймовірність вижити під час ядерних ударів вища, ніж померти, як би дивно то не звучало. А ще гідний детектор не піджариться від EMI, точніше може піджаритися, але частково: контур «трубка Гейгера»-лампа підсилення-пищалка буде працювати, і це вже достатньо. Чим інтенсивніше тріщить-пищить — тим гірше. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу.

А тепер найголовніше — action

УВАГА! Описані нижче дії по захисту та евакуації виконуєте лише тоді, коли ви потрапили в зону ураження. Тобто якщо біля вас нема руйнувань, ваш будинок цілий та неушкоджений або пошкодження дуже незначні (тріснута штукатурка і/або шибка, просто пропало світло та зв’язок) — не треба починати евакуацію або якісь інші інтенсивні дії. Залишайтесь вдома, закрийте всі вікна-двері і чекайте повідомлень від ЦО.

І головне: не треба хапати дітей і документи, сідати в машину і їхати до кордону з Польщею. У такій ситуації ризиків їхати у якомусь напрямку більше, ніж залишатися вдома.

Іншими словами, якщо удару завдали по Олешках, а ви в Житомирі чи Умані — нічого аврального робити не треба! Сидимо вдома і чекаємо вказівок ЦО, РНБО та ВЦА.

Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти.

Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Виключаємо телефон, виймаємо всі метали і електроніку з кишень.

Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями. У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.

Тому говорити, що епіцентр — це 100% смерть все ж не варто. І ховатися треба завжди, навіть якщо ви раптом знаєте, що у ваш район точно летить «ядерка». Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію.

Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану:

Одягаємо маску FFP3.

Одягаємо рукавиці.

Одягаємо дощовик.

Одягаємо окуляри і бахіли.

Обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК.

Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище. І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри і все інше.

Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12-24 години, так як ви не знаєте, де більш небезпечно — у середині чи назовні.

Навіть залишаючись всередині, старайтесь захисти органи дихання тим, що є від руками — морлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год вже виходимо і йдемо до евакуації.

Як вирахувати епіцентр вибуху

Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження. Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації — тоді назад в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години! Беремо зі собою рюкзак (и), попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню.

Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед.

Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості. Рухаємося так: кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.

Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.

Якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (Якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ИПП-8.

Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.

Якщо попали під дощ — зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці)

Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.

Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших. Майже вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом.

Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — ваша справа. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні. Шукати воду в батареях чи зливних бачках — це залишимо для сценаріїв постапокаліптичних фільмів.

Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски викидаєте.

Дотримуєтеся принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.

І врешті ключові цілі

Вижити. Ваша задача залишитися живим (-ою) і з мінімальною шкодою для здоров’я.

Протриматися 2 дні. Після того всі рівні радіації прийдуть в контрольовану норму.

Покинути зону небезпеки і дістатися до пунктів евакуації, які обов’язково будуть організовані нашим МНС та нашими союзниками.

Окей, а що якщо я десь в дорозі/на роботі/в парку, і тут все почалося, а я не маю того рюкзака при собі? Отже, тут є дві абсолютно дві базові задачі:

Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину, як я писав вище.

Захистити органи дихання: носіть зі собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Вона важить 10 грам, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях вона буде труїти вас все життя. А далі шукайте воду і прямуйте від епіцентру в сторону евакуації.

Питання-відповіді

А чи не краще лишитися у підвалі на 2-3-7 днів, якщо у мене/нас є запас води і продовольства?

Так можна робити тільки тоді, якщо ви знаходитесь у спеціалізованому сховищі, яке обладнане фільтрацією повітря. Такі є, але їх мало, і це точно не підвал вашого будинку. Якщо ж ви просто засіли у підвалі з піддоном тушонки та бочкою води, то всі ті 7 днів ви будете дихати неочищеним повітрям, яке поступає ззовні. А якщо повітря у ваш підвал не поступає, бо все заклеїли (сумнівно, що встигнете зробити то до вибуху), то помрете від отруєння вуглекислим газом, який самі ж надихали. Попадання радіоактивної пилюки в легені — це незворотній процес. Ізотопи страшні тим, що вони активні у хімреакціях, тому наш організм втягує їх з превеликою радістю А потім ті ізотопи будуть випускати радіацію до кінця вашого життя, спричиняючи важкі хвороби, зокрема хронічну променеву.

Чи можна їхати машиною?

Якщо вона на ходу і якщо є як проїхати — вперед. Але сумнівно, що так буде, тому розраховуйте тільки на свої дві ноги.

Чому кілька разів згадувався поліетилен?

Він прекрасно затримує альфа і бета випромінювання, а також і від гамма, щоправда для цього його треба досить товстий шар. Тому дощовик цілком нормально зупинить важкі радіоактивні частинки і на додаток ще й захистить від радіоактивної пилюки.

Я прочитав на сайті CDC та/або ЦГЗ, що у разі радіаційної аварії треба залишатися у приміщенні до прибуття служб.

Проблема у тому, що ядерний вибух і радіаційна аварія — це різні речі. При аварії, наприклад, на АЕС, відбудеться розпилення радіоактивних частинок на значну площу (тисячі кв кілометрів), але руйнувань інфраструктури не буде. Тому у вас, скоріш за все, буде абсолютно цілий дах на головою, вода в крані, електрика і ще багато інших благ. Зрештою, так, як це було, коли вибухнув Чорнобиль. І тоді справді треба залишатися вдома і скати вказівок ЦО. При ядерному вибуху все по іншому: концентрація на відносно малій площі (до сотні-півтори кв кілометрів), колосальні руйнування, знищені комунікації та інфрастуктура. Залишатися в такій зоні — це більше ризиків, ніж з неї йти. Крім того, вийти із зони тотальної небезпеки можна подолавши всього 4-5 км, що не є надскладною задачею.

Як рятувати і захистити дітей

Давайте розділимо діток за віком, адже техніка буде відрізнятися. Немовлят і дітей віком до 18 міс найкраще помістити в люльку/коляску, яку ви обгортаєте поліетиленом і спереду лишаєте отвір, через який будете діставати дитинку для заміни підгузників і годування. Цей отвір закриваємо кількома шарами марлі.

Не можна вдягати дитинці респіратор і не можна його використовувати як фільтр для лютої обмотаної люльки, адже в дитинки ще не такі сильні легені, аби вільно крізь нього дихати.У методичках з ЦО пише, що для немовлят і малих дітей (до 3 р) мали би бути такі собі герметичні камери-палатки з поліетилену.

Але я наживо такого ніколи не бачив. Тому вертаємося до люльки, поліетилену і марлі. Якщо нема люльки — слінг і закрити дитині органи дихання (рот, ніс) марлею в кілька шарів або одягом, якщо такої нема.

Дітям від 2 р можна дати дитячі медичні маски, для певності 2 на раз.

Дитина у такому віці вже зможе якось сказати вам, якщо їй буде важко дихати. Для діток від 6-7 р заходи по захисту вже такі ж, як і для дорослих. Так як захист дітей не такий надійний, чк для дорослих, то й виходити з ними на поверхню у перші години категорично не слід. Виняток може бути наявність у дітей травм, які можуть потребувати негайної допомоги (важкі опіки, переломи тощо).

Коли ми вийшли з дітьми на поверхню, то люльку завжди несемо в руках, ніде не ставимо ні за яких умов. Виняток становлять лише закриті приміщення, де ви зупинилися аби змінити респіратори чи одяг. Після виходу із зони ураження, люльку і всі дитячі речі, що ви взяли зі собою, прийдеться викинути.

А як захистити тварин?

Методички 60-70рр взагалі нічого не писали про домашніх тварин. Розраховувалося, що прийдеться покинути. Коровами та коням мали накластися пов’язки на рот і ніздрі, але це скоріше області фантастики. Так все ж, як? Котиків та невеликих собак ховаємо у контейнер для переноски, обмотаємо його поліетиленом, залишаючи отвір для доступу і дихання. Цей отвір закриваємо марлею в кілька шарів. Для більших собак робимо так: обмотуємо їх в одяг, а якщо маєте для них якісь змивові речі (жилети, і тд), то вдягаємо їх. Намордник обмотуємо марлею і вдягаємо собаці.

Що треба знати:

собаки і котики, якщо ви їх не змогли покрити чимось, назбирають на шерсть чимало радіації і ймовірно їх прийдеться обстригти.

якщо ваш улюбленець отримав чималу дозі радіації, особливо через пилюку, то є ймовірність, що вам з ним прийдеться розстатися наостанок. Наша задача — вижити. Будь-якою ціною. Що б не сталося. Якщо вам ця інструкція смішна і недоречна — напевно, що коли проводять в літаку передпольотний інструктаж, вам теж дуже смішно.

Ми ж вірили, що росія нас не здолає. І вона не може! Так само давайте вірити в те, що ніякі «ядерки» нас не знищать! Практичних експертів по виживанню при ядерному вибуху нема. І дуже надіюся, що й не буде.

Як повідомлялося, РНБО у найближчі дні оприлюднить план дій у разі ядерного удару.

мрия