У ці важливі для всіх українців дні – День Державного прапора та День Незалежносі України, видалася нагода поспілкуватися з доктором економічних наук, співавтором закону про спеціальну економічну зону Славутича, професором кафедри ефективного управління Київського університету імені Бориса Грінченка, «Викладачем року очима студентів», «Почесним доктором державного управління» Національної акадеемії держаавного управлііння при Президентові Україїни, президентом «Клубу мерів», депутатом Київської обласної ради, «Почесним мером Славутича» – Володимиром Петровичем Удовиченком.
І це далеко не всі звання і регалілїї цієї особливої Людини, славутичанина, який 25 років вправно керував нашим містом.
У час становлення незалежної України Володимир Удовиченко обіймав посаду міського голови Славутича і результативно працював на благо нашого міста і держави загалом.
«В мене батько був ще тим щирим націоналістом. Тоді у Вишневому не було української школи, і він віддав мене в українську школу за 7 кілометрів від дому. Щодня я ходив туди і назад, долаючи цю дорогу. А з 5-го класу я навчався у центральній школі Києва - 58-й.
Так і Сашко мій. Коли родина переїхала до Славутича, ми з Софією Іванівною Янковською створили перші українські класи. Там було лише 8 діточок. Серед них і наш Сашко.
І так Славутич помаленьку, без якогось хаосу, протистоянь, пробивав дорогу до української державності», - згадує Володимир Петрович.
Поняття незалежності для нього завжди мало особливе значення. Адже це умова для розвитку та процвітання.
«Українська державність – це те, що може нас об’єднати. Це мій проєкт у «Клубі мерів», проєкт національної ідеї – української незалежності.
Незалежність для мене як можливість для країни і кожного з нас бути вільним у прийнятті рішень, можливість досягати успіху і маленьким, і дорослим, від цього залежить успіх усієї України. Про це йдеться і в ст.1 Конституції України.
А прапор - це те , що веде нас у бій за Волю, Свободу і Гідність. Прапор - це те, що об‘єднує нас. Наша Віра, Надія й Любов. А Любов не вмирає, вона вічна!
(1).JPG)
А ще: маленький Славутич також має свій прапор, не забуваймо! Сам колись, із своїм Сашком, намалював! Дві третини - малиновий колір, колір Перемоги, звитяг запоріжської козацької Слави! Жовтий колір – це колоски жита і пшениці. І, звісно, правда з порушенням геральдики, будемо вважати, що це – креативність, прапор в середині з гербом, нашим охоронцем - білим Ангелом!
.jpg)
З прапором міста , в малиновій мантії мера (вона єдина в Україні, символ європейськості) Славутич став Сучасним, Українським, Європейським містом!», - зазначає Почесний мер.
Каже, у міста є вся символіка – прапор, герб і гімн. І про це не слід забувати, аби не втратити значення Славутича.
«Мене дехто звинувачував у тому, що я казав «Всё хорошо». Відповідаю: я ніколи не говорив, що «всё хорошо». Але я все робив, щоб все було ХОРОШО», - акцентує Володимир Петрович.
Також він додає, що наш український народ обовязково переможе. Держава буде незалежною. Ми того варті!
Зі святом нас, великий народе великої держави! Слава нашій Україні! Слава ЗСУ! Переможемо!
Олександра ЛАТИШЕВА
Фото зі сторінки у facebook Володимира УДОВИЧЕНКА
