Пам'ятаємо...

6 серпня 2014 року обірвалося життя Сергія Волнухіна, мешканця Славутича, водія взводу МТЗ 72-ї окремої механізованої бригади.

При виході з оточення бійці потрапили під вогонь противника із засідки. Зрикошетивши від броні, куля пройшла збоку в незахищену бронежилетом частину тіла Сергія.

Мирне життя для Сергія Волнухіна, як і для всієї України, припинилося навесні 2014 року. У першій хвилі мобілізації 21 березня 2014 року Славутицьким міським військовим комісаріатом Київської області він разом з рідним братом був призваний до армії.

У складі 72-ї окремої механізованої бригади Сергій спочатку проходив військову підготовку в Білій Церкві, на Житомирському полігоні, у Запоріжжі. Отримав посаду гранатометника. А потім – зона АТО. Ніс військову службу на блок-посту під Маріуполем, на кордоні з Росією біля пункту пропуску «Ізварине» у Луганській області.

Відомо, що військові 72-ї окремої механізованої бригади з 12 липня 2014 року перебували в оточенні між російським кордоном і сепаратистами. Частина бригади після тривалого обстрілу з важкої зброї змушена була відійти на російську територію, перед відходом підірвавши залишки бойової техніки та знищивши свою зброю. Тут він і загинув при виході з оточення біля с. Дмитрівка Шахтарського району Донецької області. У Сергія залишилась дружина та маленька донька.

29 серпня 2014 року Славутицька міська рада прийняла рішення присвоїти Сергію Волнухіну звання «Почесний громадянин Славутича».

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Герої не вмирають!

За повідомленням Краєзнавчий музей м. Славутича і Чорнобильської АЕС