Завантаження ...

Різдво Христове відзначають 25 грудня і 7 січня. Чому так?

Різдво Христове відзначають 25 грудня і 7 січня. Чому так? фото

У суботу, 25 грудня Українська греко-католицька церква (УГКЦ), а також протестантські церкви та більшість помісних православних церков святкують Різдво Христове. Це одне з найважливіших християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа. Чому на Заході Різдво відзначають 25 грудня, а в Україні велика кількість віруючих відзначає його аж 7 січня?

Насправді, і православні, і католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.

25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа, кажуть деякі історики.

Традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних залишилася й досі. Однак роблять вони це, у значній своїй частині, за різними календарями. На Заході – здебільшого за григоріанським календарем, а, наприклад, в Росії, Грузії, Сербії та Україні велика кількість віруючих відзначає його за юліанським календарем.

Що ж розвело християн?

Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний, – юліанський. Здавалося все ідеально, та календар виявився не зовсім точним.

Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

«Неподобство», – подумав папа Римський Григорій XIII і затіяв реформу юліанського календаря.

Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!

Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.

Та під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.

Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським). Неточність юліанського календаря за роки поглибилась, зараз вона становить 13 днів.Тож, коли католики та й велика кількість православних святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня. І у 2101 році, через неточність юліанського календаря, Різдво припадатиме вже на 8 січня!

За якими календарями святкують Різдво у світі?

Зараз юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Українські греко-католики, перебуваючи на початку ХХ століття у складі Польщі, не перейшли на григоріанський календар з політичних мотивів. Українські віряни не хотіли втрачати свою, відмінну від польської, ідентичність. Також греко-католики прагнути зберегти зв’язок із українцями, які перебували у складі СРСР. Відзначення свят в одні дні мало символічно поєднувати українців по різні сторони кордону.

Новоюліанський (удосконалений юліанський календар), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 11 православних церков, які переважно розташовані у Західній Європі. Наприклад, Румунська, Болгарська, Польська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини. А також «грецькі» православні церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ще у 2019 році заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня, якщо вони цього хочуть. Також у Православній церкві України будуть думати про календарну реформу за умови, що її підтримає більшість вірян. Та поки церковні ієрархи побоюються, що перехід на новий календар (григоріанський) може спровокувати протистояння та розкол серед українських вірян.

За інформацією "Радіо Свобода"

 
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
мрия