Славутич багато років був на перших місцях по рівню середньої заробітної платі. Чи змінилася сьогодні ця традиція? Скільки заробляють мешканці міста та хто наповнює міській бюджет?
.jpg)
На ці питання дав відповідь міській голова Юрій Фомічев
«Середня зарплата, якщо брати і тих, хто працює в Чорнобильській зоні, це трохи більше 18 тисяч гривень на місяць. Мені здається, це – одна з найбільших в Україні, ми точно не перші, але вона досить висока. Якщо брати по Славутичу – 8,7 тис. грн. Я не дуже люблю питань про середню зарплату, бо хтось отримує 50 тисяч, а хтось – мінімалку. Але працювати в Чорнобильській зоні дуже непросто. Ви тільки уявіть: за десять років робітник на електричці в Чорнобиль і назад двічі об’їжджає земну кулю, тільки це чого варте!» - сказав мер міста.
- Скільки відсотків населення Славутича працюють у чорнобильській зоні? Чим ще крім роботи на ЧАЕС заробляють містяни? Яка структура наповнення бюджету?
- В Чорнобильській зоні, за нашими підрахунками, працює близько 4,5 тисячі славутичан від 25 тисяч всього населення.
Тобто, майже 40 відсотків всього, що сьогодні має місто – йде від ЧАЕС. Це підприємство було і є нашим брендом, це наша певна гарантія, бо там тисячі робочих місць, достатньо комфортних по оплаті праці. На другому місці – «Атомремонтсервіс», це структура, яка ремонтує всі атомні блоки по Україні, й це – ще майже тисяча робочих місць.
Третє місце – це військова частина 3041 Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ, це наші бійці, які охороняють ЧАЕС та інші об’єкти в Чорнобильській зоні. Це три ключових містоутворюючих підприємств на сьогодні.
А ще майже 30 відсотків дає малий і середній бізнес, різні сфери (від виробництва канцелярії до освітлювальної техніки), сфера послуг, легка промисловість, будівництво. Тут дуже велике розгалуження економіки, ми намагаємося робити якомога більше різного, тому що це великі ризики, якщо вкладаєшся в щось одне.
Є підприємство «Політара» – близько 300 робочих місць, це важливе підприємство, виробляє упаковку, входить в четвірку лідерів ринку паперових мішків України. Виробляє мішки як для фасовки крохмалю, сухих сумішей, хімічних компонентів, так і вугілля, цементу.
Маємо виробничий цех «Українські базальтові технології» – вони обіцяють нам майже тисячу робочих місць за п’ять років створити, але де знайти цю тисячу якісних і фахових робітників, ще треба подумати, бо не все так просто.
«Індустріальне миюче обладнання» – підприємство, яке виробляє, в тому числі й дезінфектори. На початку пандемії був суцільний дефіцит дезінфікуючих засобів, а у нас з цим практично все було добре. У нас гарні партнерські відносини, й ми забезпечуємо їхніми миючими засобами дитячі садки, школи, медицину, сферу послуг. Для забезпечення будь-якої події треба логістика, треба, щоб хтось перевозив, у нас є компанії-перевізники, є досить розвинена харчова сфера. Ми нарахували в середньому тисячу посадкових місць у Славутичі, де люди можуть харчувати.
До речі, вже сьогодні в Україні креативні індустрії дають близько 4 відсотків ВВП – і цей відсоток точно можна збільшити до 10.
Але зрозуміло, що Чорнобильська зона для нас – головний майданчик, ми там заробляємо гроші й завдяки цьому розвиваємо місто в усіх напрямках.
Любов Базів. https://www.ukrinform.ua/
