Завантаження ...
Клиника БОГДАНА
Клиника БОГДАНА

Здійснити мрію: лайфхаки міста Славутич для розвитку громад

slavutich.jpg

Напередодні нідерландська компанія Bontrup анонсувала плани щодо надання 50 млн євро інвестицій в енергопроєкти в Чорнобильській зоні відчуження в межах реалізації концепції «зеленого» енергетичного переходу України. У перспективі – збільшення обсягу інвестицій до 1,5 млрд євро. Крім того, реалізація проєкту дасть змогу забезпечити робочими місцями майже 10 000 домогосподарств.

 

Напередодні нідерландська компанія Bontrup анонсувала плани щодо надання 50 млн євро інвестицій в енергопроєкти в Чорнобильській зоні відчуження в межах реалізації концепції «зеленого» енергетичного переходу України. У перспективі – збільшення обсягу інвестицій до 1,5 млрд євро. Крім того, реалізація проєкту дасть змогу забезпечити робочими місцями майже 10 000 домогосподарств.

Місцева громада також докладає зусиль для розвитку цієї території, а також наймолодшого міста в Україні – Славутича, яке цікаве не тільки завдяки сусідству із зоною відчуження та Чорнобильською атомною електростанцією (ЧАЕС). Які нові сенси знайшла для розвитку міста громада міста, розповів Mind міський голова Славутича Юрій Фомічев.

Славутич – місто, збудоване 1987 року, одразу після Чорнобильської трагедії для мешканців постраждалого від аварії на ЧАЕС міста Прип'яті. За часів роботи станції кількість мешканців міста налічувала понад 32 000 осіб. Після її закриття 2000 року ця кількість зменшилася приблизно до 25 000 мешканців. ЧАЕС наразі не генерує електричну енергію, але станція досі є частиною енергетичної системи України і зараз виконує функції передавача електроенергії від інших генерацій. Крім того, робота станції проводиться в напрямі утримання та перетворення об'єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, зокрема, завдяки новому безпечному конфайменту («Арка»).

Кожне місто України колись стикається з необхідністю зміни економічної моделі. Так було і зі Славутичем, який довгий час асоціювався лише з містом – супутником ЧАЕС. Збудоване протягом кількох років після Чорнобильської трагедії, 2000 року місто втратило звичний ритм життя, коли АЕС припинила роботу. Тоді ми замислилися над новими можливостями.

Водночас Славутич – наймолодше місто України, з потужним урбаністичним та інтелектуальним потенціалами. Згодом ми розробили першу сміливу стратегію розвитку з фокусом на креативні індустрії: освіту, індустрію гостинності, нішеві сегменти розважальних заходів і туризм, зокрема, у зону відчуження.

Спочатку ми фокусувалися на туризмі саме в останню, адже це впізнавана у світі локація, сильний туристичний магніт. Але це не єдина пам'ятка, яка може приваблювати, зокрема, туристів. Славутич також має потенціал у розвитку інших сфер.
Як освіта впливає на розвиток?

Славутич – це вже готовий кампус для студентського містечка, потенціал якого плануємо розвивати. Наразі ми є єдиною філією в Україні Національного технічного університету Ураїни «КПІ» ім. Сікорського. Також цього року налагодили співпрацю з Чернігівською політехнікою. Ми готові сприяти підготовці фахівців з інформаційних технологій та розробок у сфері штучного інтелекту. Зокрема, останній потрібен для інформатизації процесу зняття з експлуатації АЕС.

Йдеться не лише про класичний формат навчання, а й про альтернативну дуальну освіту та, наприклад, підвищення кваліфікації фахівців. Останні на базі ЧАЕС проходитимуть практику та курси підвищення кваліфікації із зняття ядерних установок з експлуатації, тих, які працюють на інших об'єктах ядерної енергетики.

Але ми мріємо про створення в Славутичі якісних комерційних ВНЗ (за прикладом Стенфорда, Оксфорда або Українського католицького університету). Також хочемо спільно з великими українськими ІТ-компаніями організувати професійну ІТ-школу з потужними викладачами світового рівня.

Розвиток освіти допоможе утримати в місті та залучити з інших регіонів талановиту молодь і стане драйвером розвитку індустрії відпочинку й розваг. Зазначені сфери – також мають потенціал для розвитку МСБ. А ми – відкриті до співпраці, як з навчальними закладами, так і з підприємцями.

Крім того, місто має перспективи розвитку спортивної сфери. Цьому сприяє наявність розгалуженої мережі велодоріжок, спортивних майданчиків та профільних спортивних закладів. Сьогодні вже маємо запит на проведення зборів дитячих спортивних команд. Проте готові співпрацювати і з дорослою лігою.
Готова велосипедна інфраструктура – це можливості для МСБ, наприклад, із створення велопрокатів та розвитку «зеленого» туризму, кемпінгів тощо.
Які можливості місто надає бізнесу?

Попри скасування державою 2005 року пільг вільної економічної зони «Славутич», місто продовжує створювати умови й надає преференції для підприємців.

Ми започаткували унікальний простір – перший в Україні муніципальний Інноваційний індустріальний бізнес-парк «Славутич», що може стати плацдармом для розвитку креативних індустрій.

Це готова локація для початку бізнесу, що займає більше ніж 1570 кв. м, має 10 виробничих та 11 офісних приміщень. При цьому оренда – трохи більше ніж 3 грн за 1 кв. м, договір на яку можна оформити за 72 години. Для комунальної власності це неймовірна швидкість. Плануємо, що цей парк також стане частиною пропозиції для розвитку локальної індустрії гостинності або креативних індустрій.

Для резидентів бізнес-парку передбачені послуги конференц-сервісу, маркетингові дослідження та соціологічні опитування; реєстрація власної справи, допомога в зовнішньоекономічній діяльності (поширення інформації серед обласних адміністрацій, промислових палат, департаментів розвитку); підготовка та розміщення рекламно-інформаційних матеріалів на вебресурсах Агентства регіонального розвитку Славутича тощо.
Як розвитку громади допомагають нішеві події?

Туризм подій – це не лише культура / наука / спорт, це 100% економіка. Будь-який захід у місті – не лише емоція. Є частина розваг, а є організаційні моменти: логістика, поселення, харчування, безпека, охорона, промпродукція. Все це – частина економіки, що спонукає до розвитку громади.

Ми оцінили, що не можемо собі дозволити регулярні великі заходи, як мегаполіси. На це замало ресурсів. Натомість можемо створювати нішеві події.

Так, з 2014 до 2018 року в Славутичі проводився Фестиваль кіно та урбаністики «86». Лише факти: у перший рік проведення заходу приїхала кав'ярня... зі Львова, щоб пригощати гостей кавою. На той момент серед місцевих бізнесів охочих не знайшлося.

Гості зайняли все житло, довелося робити ще кемпінг, щоб усіх розмістити. Фестиваль відвідало понад 3000 гостей, він мав шалений успіх. І це дало потужний поштовх розширювати сферу гостинності. Вже наступного року стояла черга зі славутичан-підприємців, що пропонували відкрити свої кавові точки під час події.

Зараз у місті працюють три хостели і готель, де одночасно можуть проживати більше ніж 300 гостей у стаціонарних умовах. Також місто може запропонувати 1000 стаціонарних посадкових місць для харчування.

Задля стимулювання розвитку туризму та зручності гостей ми створили міський Туристично-інформаційний центр. Всі інформаційні послуги в ньому безкоштовні. Незабаром він запрацює як мініковоркінг, де будуть не лише інформаційно-консультаційні послуги, а й швидкісний інтернет, щоб будь-хто міг працювати, подорожуючи Славутичем.

Крім того, у ТІЦ вже є п'ять регіональних маршрутів: Славутич – Чернігів, Славутич – Любеч, Славутич – ЧАЕС, екотур садибами регіону. Ці послуги платні, вартість їх різна: від 75 грн за екскурсії містом до 3200 грн в середньому за тур Славутич – ЧАЕС.
Чим буде цікавий Славутич цього року?

Можливості, отримані завдяки децентралізації, відкрили нові перспективи. Наприклад, – подаватися на гранти. Український культурний фонд (УКФ) 2020 року дав нам таку чудову нагоду. Ми отримали звання «Мала культурна столиця України» і виграли грант УКФ у розмірі 9,8 млн грн на реалізацію проєкту 2021 року, загальний бюджет якого складає понад 14 млн грн (різницю покриває місцевий бюджет). Він об'єднує чотири ключові культурні ініціативи:

Арт-резиденція семантичного сюрреалізму для митців, це, зокрема, три окремі підпроєкти: «Тривимірне мистецтво у VR» у липні, «Фото-Графіка» у серпні та «Медіа Арт» у вересні. За результатами буде проведено науково-практичну конференцію «Традиції та новації в просторі художньої творчості ХХ–ХХІ ст.: культурологічний дискурс» і започатковано Музей мистецтв Славутича з цифровою складовою.

«Семантичний сюрреалізм – це арт-об'єкт сюрреальності із сенсами, символами, знаками та ознаками реальності, які можна прочитувати пошарово або цілком залежно від особистого інтелектуального досвіду глядача на тлі його психоемоційного стану

Міжнародний фестиваль для студентів-архітекторів «SESAM 2021 Poliklinika» відбудеться в серпні. До Славутича завітають 250 студентів-архітекторів від Європейської архітектурної студентської асамблеї. Вони житимуть у будівлі колишньої поліклініки і досліджуватимуть тему охорони здоров'я та його зв'язку з архітектурою.
У вересні Славутич вже 28 раз проводитиме фестиваль для майбутніх медійників і творчої молоді «Золота осінь Славутича». Наш найулюбленіший міжнародний молодіжний фестиваль демократії, телебачення, преси та творчості для молоді, для майбутніх медійників.
У жовтні організуємо культурно-мистецький фестиваль для людей «золотого віку» (50+) GOLDenFest. Ейджизм у нашому суспільстві серйозний, ми прагнемо руйнувати стереотипи. Учасників чекатимуть дискусійні зустрічі, майстер-класи, вечірки та кіноперегляди, спортивні змагання тощо.

Також щороку у квітні проводиться міжнародна конференція INUDECO, присвячена проблемам зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища з обов'язковим технічним туром до Чорнобилю або до Прип'яті. На конференцію збирається інтелектуальна еліта енергетичного світу.

Особливу увагу ми приділяємо всім ініціативам, що пов'язані з бережливим розвитком та збереженням Прип'яті. Ми ставимся до Прип'яті не лише як до пам'ятника архітектури, а й як до унікального міста, що повинно зайняти гідну позицію серед об’єктів спадщини ЮНЕСКО.

Зараз Славутич взяв на себе гуманітарну місію з просування та розповсюдження цієї ідеї за допомогою митців: ми організовуємо до Прип'яті творчі тури, проводимо художні перформанси. Навіть у рамках програми МКС заплановані такі заходи.

І ще важлива тема для нас: Славутич доєднався до ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів», що спрямована на розбудову універсального, дружнього до маломобільних груп населення публічного простору. Місто сьогодні стало лабораторією з розробляння та впровадження безбар’єрних архітектурних рішень. Наш досвід поширюватиметься на всю Україну.

Але ми дещо обмежені в реалізації наших планів. Наприклад, швидкісний потяг «Інтерсіті» Київ – Славутич – Чернігів додав би додаткового імпульсу розвитку нашого регіону та створив би безліч нових робочих місць. Декілька разів ми вже зустрічалися з «Укрзалізницею» з цього питання. Але ми лише на початку пошуку рішення та проведення переговорів.
Як децентралізація впливає на реалізацію стратегії міст?

Чому децентралізація дає потужний імпульс реалізації стратегії? Тому що громади отримали не лише більше ресурсів, а й більшу відповідальність. Тепер вони більш самостійні в ухваленні рішень. А інші громади, зокрема європейські, зацікавлені в співпраці.

Не треба забувати про ключове – про відповідальність. Отримавши свободу, маємо змінювати підходи до економіки. Вже не можеш нарікати на столичну адміністрацію, а мусиш своїй громаді демонструвати спроможність розв'язувати проблеми містян.

Є ще дещо, чому вчить децентралізація, це проєктний менеджмент і командоутворення. Якщо в тебе немає команди, ти не можеш претендувати на додатковий ресурс, бо не зможеш його правильно реалізувати.

Тож відповідальність і команда, що злагоджено працює, – основа успіху. І це треба враховувати.

Юрій Фомічев, міський голова міста Славутич
Мебли для родины