Завантаження ...
Клиника БОГДАНА
Клиника БОГДАНА

Місто без бар'єрів. Чи дружній Славутич до людей з обмеженими можливостями?

Славутич - наймолодше місто в Україні, та як говорить головний архітектор міста, що Славутич будувався за новими стандартами. Тут є чим зацікавити туриста та жителя: бігові доріжки, стадіони, басейни, ліс, але чи продумали архітектори побудоване місто для мало мобільних людей?



 

Славутич - наймолодше місто в Україні, та як говорить головний архітектор міста, що Славутич будувався за новими стандартами. Тут є чим зацікавити туриста та жителя: бігові доріжки, стадіони, басейни, ліс, але чи продумали архітектори побудоване місто для мало мобільних людей? Для цього ми запитали у жительки Славутича Інни Оленич.

Зі сторони жителів 

Інна говорить, що в місті починають створювати більш-менш зручні умови для людей з обмеженими можливостями. Біля магазинів, установчих організацій, поліклінік встановлюють пандуси, але інколи зустрічаються місця, де важко піднятися навіть за допомоги встановленого пандусу.

Нещодавно біля будинку, в якому проживає Інна встановили новенький бетонний пандус, але вже є маленькі ямки та руйнується бетонна основа. Жителька Славутича говорить, що спуститися з пандусу біля будинку може без ніяких проблем, а от піднятися важко, тому що немає зворотного поручня.

- Добре, що встановили, але вже є маленькі нюанси, які потрібно якось вирішити. Знаю, що у Чернігівському кварталі також проживає хлопець з обмеженими можливостями, як і в мене. Біля будинку, в якому він живе зробили гарний жалізний пандус, по ньому набагато краще підійматися ніж по бетонному, тим паче, що там є зворотні поручні, - прокоментувала Інна Оленич.

Також у місті починають працювати над зрізкою бордюрів, на що залілися й батьки з маленькими дітками, яких катають у візочках. Через те, що в деяких місцях у Славутичі занадто великі бордюри, то їх почали зрізати. Інна також це помітила і говорить, що дорогою до її під'їзду вже зрізали, а це покращує пересування по місту.

- Дякую, що у деяких місцях позрізали, тепер можу і самій пройтися без допомоги, але все ж таки залишилися місця, де досі є високі бордюри або сходи. Наприклад, потрапити до відділу поліції я ніяк не зможу, тому що великий підйом сходинок та бордюрів. Або до Нової пошти, там встановили пандус, але дуже різкий спуск, тобто мені майже неможливо піднятися, тому в цьому мені допомагає мій чоловік. Я спеціально оформлюю на нього замовлення, коли щось потрібно, щоб він без проблем зміг його забрати, - говорить жителька міста Інна Оленич.



 

Що про це думають в "БлагоДарі"

У Славутичі для дітей з інвалідністю з 2002 року функціонує Центр комплексної реабілітації "БлагоДар", який допомагає подолати соціальні бар’єри. Стаціонарні групи відвідують діти та молодь, яким постійно потрібна комплексна допомога фахівців та супровід. У приміщенні є безліч майстерень, де роблять гарні вироби власноруч діти та дорослі з інвалідністю. Вже навчилися робити декоративні свічки, мило, вишивають картини бісером та нитками. В такому Центрі комфортно та сприятливо для всебічного розвитку, а от що відчувають ці люди, коли виходять з нього?

- У Славутичі досить адекватно сприймають і реагують на діток і дорослих людей з ментальними чи фізичними вадами, ставляться до них з розумінням. Якщо раніше років 25 тому назад всі двері для дітей зі складними вадами психофізичного розвитку були зачинені. Починаючи від доступності оточуючого середовища і закінчуючи освітою, працевлаштуванням, створенням сім’ї, то зараз розпочався процес створення інклюзивного освітнього середовища. З’явились можливості реабілітації, професійного навчання, змістовної денної зайнятості, тощо, - прокоментувала заступниця директора Центру «БлагоДар» Валентина Репич.

Валентина говорить, що в радянські часи, на жаль якщо, в сім'ї народжувалася дитинка з інвалідністю, то система працювала таким чином, що батьків одразу налаштовували на оформлення в установу інтернатного типу, тобто фактично на відрив від сім’ї, ізоляцію, розрив стосунків з рідними близькими людьми. З дитинства така людина позбавлялась права на любов, турботу батьків, свободу пересування і обмежувались інші права і свободи в умовах повної ізоляції від суспільства в закритих закладах. Немовби вони були злочинці чи порушники Закону.

- Завдяки Центру «БлагоДар» вдалось подолати бар’єри ізоляції від суспільства, які створювали установи інтернатного типу. Комплексні реабілітаційні послуги, які надає Центр дітям та молоді з інвалідністю направлені на інтеграцію людей з інвалідністю в соціальне життя та забезпечення їх можливості до самообслуговування і підтриманого самостійного проживання. Звісно, що ми в межах Центру, намагаємося створити для всіх отримувачів реабілітаційних послуг рівні комфортні умови. Маємо надію, що вже в цьому році буде облаштований підйомник на 2 поверх нашого Центру і будуть усунуті всі решта наявних бар’єрів, - прокоментувала заступниця директора Центру Валентина Репич.

За словами Валентини, місто Славутич в порівнянні з іншими невеликими містами України значно комфортнішій і передовий щодо проживання саме дітей та дорослих осіб з інвалідністю. Хоча Славутич побудований в радянські часи, коли архітектурні рішення створювали реальні перешкоди у вигляді крутих сходів, високих бордюрів, необлаштованих пандусів, відсутністю поручнів та перил, всього того що заважає людям з інвалідністю почувати себе комфортно та унеможливлює вільне пересування, все ж таки ситуація в місті змінюється, адже встановлюють пандуси та зрізують бордюри. Як наголошує заступниця директора Центру, що в місті є три гарних пандуси, які побудовані у відповідності до державних будівельних норм: це вхід в приміщення ПДЮТ, вхід до школи №4 та до ЦНАПу.

З приємного Центр "БлагоДарі" надає не перший рік соціальне таксі, яке безкоштовно може в межах міста відвезти до об’єктів соціальної інфраструктури людей з обмеженнями в пересуванні, з ураженнями опорно-рухового апарату. Але скористатися цією послугою можуть не всі із зазначеної категорії осіб, зокрема користуються лише ті, хто фізично в змозі піднятись на сходинки, які зависокі, щоб потрапити в салон автомобіля «Газелі». Через те, що наявний автомобіль 2008 року випуску не пристосований до потреб людей з ураженнями опорно–рухового апарату, він не оснащений спеціальними механізмами, які б спростували людині з інвалідністю вхід тв салон та вихід з нього.

 Всіма відомі проблеми

Відома проблема для славутичан, що в місті біля будинків власники автомобілів припарковують свої автівки прямо біля під'їздів, цим вони створюють додаткові проблеми для людей з інвалідністю та для батьків з маленькими дітьми на візочках.

  - У мене є дочка з інвалідністю і ми, коли виходимо на вулицю, постійно стикаємося з проблемою: як правильно пройти, коли на тротуарах припарковані автівки? - розповідає мати дитини з інвалідністю.

Жінка говорить, що було значно гірше, коли була зима та постійні кучугури снігу. Тоді взагалі неможливо вийти, тому що на тротуарах автівки, біля будинків автівки, ще й снігу скрізь багато. 

Не менша проблема, що у Славутичі замало місць для парковки для людей з інвалідністю. Про це детальніше розповів головний архітектор Дмитро Баглаєв.

- У мене з приводу цього жорстка думка, що власник автомобіля повинен піклуватися про своє авто. Якщо людина ставить автомобіль під будинком, то він заважає іншим людям також. За розпорядженням ми не маємо збільшувати кількість місць для парковки авто. Але кожна людина може звернутися до мене та повідомити, що наприклад, у людини з інвалідністю немає місця, і їй потрібне воно бажано біля будинку, то  ми вирішимо це питання. Але поки що до мене таких звернень не надходило, - прокоментував Дмитро Баглаєв. 

Головний архітектор міста впевнений, що вже є конкретні досягнуті цілі: все менше стає місць, де важко пройти, все більш по місту з'являються пандуси. За словами Дмитра, у місті намагаються робити все можливе аби створити рівні комфортні умови.

Про проєкт без бар'єр

Відомо, що Славутич стане першим без бар'єрним містом в Україні. Це означає, що в місті створять рівні можливості для всіх українців, зокрема це буде розбудова універсального, публічного та дружнього простору до менш мобільних людей, не в залежності від віку. В межах ініціативи першої леді Олени Зеленської восени був підписаний Меморандум про розвиток без бар'єрної архітектури в Україні. Першими документ підписали Міністерство розвитку громад на території України, Київська обласна державна адміністрація та Славутицька міська рада. Наразі відомо, що приєднатися до проєкту може будь-яке місто, ОТГ, які бажають долучитися до ініціативи.

- Проєкт про без бар'єрність повинен бути готовий через чотири роки. Добре, що Меморандум передбачає витрати з державного бюджету, а не тільки з нашого маленького місцевого, це значно покращує ситуацію. Ми сподіваємося, що цей класний проєкт ми втілимо в реальність першими в Україні, - прокоментував Дмитро Баглаєв.

Жителі Славутича вже адаптовані до того, що в суспільстві є люди з обмеженими можливостями, тому реагують на це спокійно та з розумінням. В місті вже починають створювати комфортні умови для різних груп населення. Проєкт з ініціативи першої леді має допомогти створити швидше та якісніше комфортні та рівні умови для славутичан та гостей цього міста.

- Не люди з обмеженими можливостями повинні помічати бар'єри міста, а все має бути зроблено наперед, не важливо від того, живуть у тому місті такі люди чи ні, - прокоментувала Інна Оленич.


Британ Дар'я

Мебли для родины