Завантаження ...
Клиника БОГДАНА
мрия

Чим живуть славутицькі скейтери

Скейтбординг – один з важких та екстремальних видів спорту, але все одно користується популярністю у тутешньої молоді. Ідея скейт-парку належить славутицьким активістам. Поки міська рада створювала проект, скейтери уявляли яким він буде. На тодішній 2009 рік, скейт-парк обійшовся в мільйон гривень. Фінансували проект міська рада та спонсори...

 


Скейтбординг – один з важких та екстремальних видів спорту, але все одно користується популярністю у тутешньої молоді. Ідея скейт-парку належить славутицьким активістам. Поки міська рада створювала проект, скейтери уявляли яким він буде. На тодішній 2009 рік, скейт-парк обійшовся в мільйон гривень. Фінансували проект міська рада та спонсори.


На місці


Славутицький скейт-парк прикрашає місто вже 11 років. З’явився він майже відразу, без усіляких затримок. До міської ради з проханням звернувся Молодіжна рада. В Славутичі вистачає дитячих майданчиків, спортивних площадок – діти та батьки задоволені. А от куди дівати енергію молодим скейтерам? У створені проекту допомагала молодь, вони говорили, що б хотіли бачити у першому скейт-парку, які потрібні рампи, щоб догодити і професіоналам, і скейтерам-початківцям.

- Володимир Удовиченко, тодішній мер, проводив опитування, – запевняє завідувач сектору молодіжної політики Ульяна Єрастова. – і вже після цього вирішив побудувати скейт-парк.

Площа Славутицького скейт-парку складає майже 700 квадратних метрів. Цього вистачило, щоб зробити зручний та комфортний парк. На його території розміщені три рампи та роздягальня. Скейт-парк безкоштовний та безпечний, тому тут катаються люди різного віку.
Спочатку на території парку хотіли створити штучне водоймище. Міська рада ще тоді підготувала проект для його будівництва, але його так і не реалізували.  

- Створення штучного водоймища виявилося дуже затратним. Тому ми почали шукати нові ідеї. Молодь забажала скейт-парк. – розповідає Ульяна Шаніна.

- Забажали скейт-парк, тому що це тоді було актуально. Славутич став четвертим містом в Україні, де з’явився скейт-парк. Ми не ходили кожного дня просити, ми сказали, що хочемо скейт-парк – нам його і побудували. – говорить депутат Молодіжної ради.

Розташування

Парк знаходиться майже в центрі міста, на вулиці Курчатова. З відкриттям парку відвідувачів стає все більше. Люди різного віку приходять не тільки покататись, але й просто відпочити. З’їжджаються не тільки зі Славутича, але й з сусідніх населених пунктів. Зі скейт-парку періодично чутно вигуки дітей. Так і є, навколо рамп зібралися дітлахи, які каталися на самокатах. Тут їх називають «самокатєрами». На хвилинку здалося, що в Славутичі зник такий вид спорту, як скейтбординг. А скейт-парк перетворився на самокат-парк. Компанія хлопців, мабуть ще молодша школа, каталися на самокатах та грали у квача. У натовпі «самокатєров» не важко було помітити одного скейтера. Хлопець в окулярах піднявся на найвищу рампу в парку та злетів з неї на скейті. Він виконав декілька складних трюків, а потім підкинув вгору скейт і спіймав.

Його звати Андрій. Віком 13 років, він уже володіє технікою виконання трюків. Розповідає, що скейт для нього – це можливість познайомитися з іншими скейтбордистами. Кожного дня він удосконалює свої навики зі скейтбордингу, витрачаючи на це по 5 годин. На питання, як він прийшов до цього хобі, відповідає з легкістю: «Просто побачив як катаються хлопці та мене це зацікавило. Я дивився як катаються інші та хотів бути схожим на них. Але у мене не було скейту. Я довго на нього збирав. І коли нарешті купив, у мене з’явилася можливість показати себе. Тепер я приходжу сюди, щоб тренуватися».

 

До речі, скейт в Славутичі коштує від 400 гривень.

Коли почало вечоріти, дітей ставало менше. Біля скейт-парку почала збиратися компанія молодих людей. Трохи посидівши на лавці, хлопець у білій футболці та коротких шортах кинув на асфальт скейт та, ставши на нього одною ногою поїхав. Він об’їхав увесь невеличкий скейт-парк декілька разів. З’їхав з найменшої рампи – приблизно пів метра в висоту. Сашко не приховує, що займається таким видом спорту всього 2 роки та багато чого про нього ще не знає.

- Я побачив як катаються на скейтах хлопці та вирішив, що це круто. Тому і сам почав практикувати скейтбординг. Мені тут комфортно, є невеличка переодягальня та зручно кататись. Зручно те, що цей скейт-парк знаходиться майже в центрі міста. Мені та моїм друзям не потрібно йти далеко аби розважитися. Єдине, що мені не подобається, то це велика кількість «самокатєров» і дуже мало скейтерів. – з посмішкою відповів Сашко.

 

- Так, це реально заважає. – обурливо вигукнув хтось з компанії молодиків. – Тут постійно граються малі діти. Як бачите, скейт-парк маленький, не вистачає місця навіть для виконання серйозних трюків. А коли довкола ще малеча, то скейтер може просто не помітити та збити дитину. Раніше тут висів стенд з правилами. Заборонялося кататися тим, кому немає 14 років. Чомусь стенд прибрали. І після цього в скейт-парку катаються геть усі. – сварився 16-річний Єгорка.

До того часу поки не було скейт-парку молодим людям приходилось кататися де заманеться. Зазвичай хлопці збиралися невеличкими компаніями та шукали місця з більш-менш зручним покриттям. Аби не пошкодити скейти чи ролики. Та аби самими не вляпатися в неприємність.

- Я катаюсь на роликах з 15 років, зараз мені 27. – говорить Олексій. – Парк в місті побудували достатньо давно і я вже до нього звик. Але пам’ятаю як з однолітками каталися на площі та біля ресторанів. Ми спеціально обирали місця, де є тротуарна або бетонна поверхні.

 

- Цьому скейт-парку вже більше 10 років і потрібно його удосконалити. Якщо чесно, тут бракує маленького магазинчика. Тому що після довгого катання хочеться пити або їсти. І, щоб не йти далеко, краще було б придбати їх тут, на місці. Поставити нові та вищі рампи. Зробити якесь огородження, адже біля скей-парку є дитячі майданчики. Інколи діти приходять сюди просто погуляти, а це заважає. Я не роблю ніяких трюків, тому що боюсь випадково збити дитину. – пояснює Олексій. – Я думаю, що цей скейт-парк не тільки для скейтерів. Якщо люди, щось вміють, то хай приходять та реалізують себе тут.

На вулиці вже темніло. Діти та їх батьки збирали речі та йшли додому. Саме в такий час і збираються скейтбордисти. До скейт-парку завітала молода компанія хлопців. Люди, віком 17-18 років. Відразу зрозуміло, що катаються тут давно. Вони вміло володіють катанням на скейтбордах та виконують небезпечні трюки. Коли один з хлопців побачив як його знімають на камеру, відразу забрав скейт та пішов. Напевно, молодики і приходять ввечері, аби їм ніхто не заважав. Хлопець у чорній довгій футболці ігнорував камеру, але коли у нього запитали, як давно він тут катається. Відмовився давати коментар та пішов з парку.

Важко бути скейтером

Все ж таки один зі скейтерів погодився на розмову. Дмитро катається тут уже більше двох років. Говорить, що знає майже всіх скейтерів у місті. І запевняє, що їх тут стає все менше. Все через те, що скейт з часом втрачає популярність.

- Важко бути скейтером, спочатку потрібно навчитися стояти на скейтбордингу, а вже потім їздити на ньому та робити трюки. В місті майже не залишилося скейтерів. В цей парк приходять тільки «самокатєри» та ролери. Скейтбординг – важкий вид спорту, тому всі обирають легкий шлях – купити самокат і просто кататись. Цим і відрізняється ця контркультура від інших – складністю та витривалістю. – роз’яснює Дмитро. – Я пам’ятаю як тільки почав займатися скейтбордингом. В місті не має ніяких тренувань з цього виду спорту, тому ми з друзями просто перевіряли себе на витривалість. Я не відразу навчився кататись на скейті. Ми з друзями дивилися як катаються інші та вчилися у них.

Стало зрозумілим те, що в цьому місті скейтбординг – це тільки для хлопців. Немає жодної дівчини на скейті. Дівчата, які приходять в парк грають в настільний теніс. Столики цього виду спорту поставили біля найвищої рампи, яка сягала приблизно півтора метра.

Славутицький скейт-парк для різного виду спорту: для скейтерів, ролерів та «самокатерів». Для когось, скейт – це можливість знайти нові знайомства, для когось – це просто транспорт, а для інших – стиль життя. Скейтбординг – це екстремальний та складний вид спорту. Можливо через це він і втрачає популярність в Славутичі.

Хоч скейтерів у місті і не так багато. Кожного дня тут є відвідувачі. Люди приходять інколи не тільки розважити себе катанням на рампах. А й просто посидіти в холодку, подивитись не на багатоповерхівки, а на зелені дерева, відпочити від міського шуму. Адже Славутицький скейт-парк – це ще зелена зона на карті міста.



Британ Дар'я

Мебли для родины