Президент "Енергоатому": Російське ядерне паливо ніколи не було дешевше від Westinghouse

Юрій Недашковський в інтерв'ю журналістам розповів, чому Україна відмовилась від послуг Росії у добудові енергоблоків АЕС, з якої причини йде пошук компаній для зберігання і переробки відпрацьованого палива, а також коли очікувати ядерне паливо від Westinghouse.

Президент «Енергоатому» Юрій Недашковський Детальніше читайте на УНІАН: http://economics.unian.ua/energetics/997332-prezident-energoatomu-rosiyske-yaderne-palivo-nikoli-ne-bulo-deshevshe-vid-westinghouse.html
Юрій Недашковський в інтерв'ю журналістам розповів, чому Україна відмовилась від послуг Росії у добудові енергоблоків АЕС, з якої причини йде пошук компаній для зберігання і переробки відпрацьованого палива, а також коли очікувати ядерне паливо від Westinghouse.

Військова агресія Росії на Донбасі призвела до зниження видобутку вугілля вдвоє і, як наслідок, його дефіциту для теплоелектростанцій напередодні опалювального сезону. В таких умовах українська атомна енергетика залишається єдиним стабільним виробником електроенергії, її частка у загальному виробництві сягає понад 60%. Президент оператора всіх діючих АЕС в країні - держпідприємства «Енергоатом» Юрій Недашковський після наради на Южно-Українській станції розповів журналістам, чому відмовились від добудови енергоблоків АЕС у співпраці з Росією, з якої причини йде пошук компаній для зберігання і переробки відпрацьованого палива та будівництва нових енергоблоків, а також коли очікувати ядерне паливо від американсько-японської Westinghouse, що зменшить енергозалежність України від Росії.

Юрій Олександрович, в кінці серпня ви заявили про відмову від планів добудови третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС разом з російськими компаніями. З чим це пов’язано?

Напружена робота з росіянами тривала понад 6 років. Окремо підготували для цього будівництва всю нормативну і законодавчу базу, але, на жаль, жодна з обіцянок російської сторони – компанії «Атомбудекспорт» на цей час не виконана.

Як відомо, третій енергоблок добудований на 75%, а четвертий – на 28%. Хто може бути залучений для завершення проектів?

Зараз тривають переговори з усіма провідними світовими гравцями на ринку спорудження нових ядерних блоків. В першу чергу, розглядаємо можливість залучення чеської Skoda, тому що вона має виробничі потужності для постачання так званого обладнання ядерного острову - першого контуру: реактор, компенсатор тиску, ємності системи аварійного охолодження активної зони тощо.

Якщо переходити на зовсім інше обладнання на цьому майданчику, то, по суті, треба зносити існуючі конструкції і будувати все з нуля. Це значно дорожче і робить проект набагато тривалішим за терміном?

Обладнання Westinghouse чи Areva має набагато більші габарити, що ускладнює логістику. Залучивши Skoda, добудувати можна достатньо швидко, бо обладнання може бути поставлено залізничним транспортом. Тому ми зупинилися на чеському варіанті. Крім того, чеські науково-технічні організації мають конструкторську документацію на ядерну установку необхідного нам типу. Цей варіант ми опрацьовуємо як базовий і довкола нього збираємо схему фінансування.

Які плани з будівництва четвертого блоку на Южно-Українській АЕС, що було зупинене в 1989 році?

Цей майданчик з точки зору впровадження абсолютно інших, західних технологій, - найперспективніший, тому що сюди можна доставити крупно габаритне обладнання інших виробників реакторних установок водним транспортом.

Окрім того, Южно-Українська АЕС, на відміну від трьох інших станцій, характеризується тим, що є можливість постачання електроенергії новим енергоблоком без спорудження ліній електропередач. На всіх інших станціях необхідний достатньо великий обсяг мережевих робіт.

Нещодавно «Енергоатом» оголосив тендер на залучення 322,6 млн чеських крон. На які цілі планується використати кошти?

Ми вже майже 10 років співпрацюємо з чеським експортним банком, що пов’язано з постачанням обладнання чеськими підприємствами для потреб наших атомних електростанцій. Це - стелажі ущільненого зберігання відпрацьованого ядерного палива, системи управління і захисту реакторних установок, механічно-моторні частини і багато іншого. Крім того, чеські підприємства надають науково технічну підтримку на умовах експортного кредитування.

Це - не щось нове, а відновлення експортного кредитування. Певний час в цьому році воно було призупинене через події на сході України. У мене з цього приводу була зустріч з міністром закордонних справ Чехії, ми домовилися стосовно відновлення кредитування. Тому зараз все йде так, як і протягом попередніх багатьох років.

В кінці вересня делегація представників компанії провела переговори стосовно експорту електроенергії з ХАЕС в Польщу. Які результати?

Раніше ми достатньо широко презентували можливість експорту з другого енергоблоку ХАЕС, чи третього, якщо він буде споруджений, не чекаючи, коли енергосистема України буде синхронізована з європейською. Є підписані відповідні документи з польськими партнерами: меморандум про взаєморозуміння, співпрацю, а також угода про конфіденційність.

А цей візит був покликаний з’ясувати окремі технічні питання. Мова йде про розширення Бурштинського острову і можливість роботи одного з енергоблоків Хмельницької атомної станції окремо від енергосистеми України по двом лініям електропередач на 750 кВт кожна. Це - Жешувська на Польщу і через Західноукраїнську підстанцію на Альбертушу.

Чи вплинули напружені відносини між Україною і РФ на постачання ядерного палива для наших АЕС російською компанією ТВЕЛ?

Ми працюємо в рамках тих договорів, які підписані, і фактично (постукав тричі по дереву - УНІАН) у нас ніяких перебоїв в цьому році не було. Сподіваємось, що їх не буде і в наступному році.

На рівні корпорацій співпраця завжди була достатньо плідною. Є якісь технічні проблеми, є суперечки економічного характеру, складнощі із взаємним постачанням обладнання. Однак це поточні проблеми діяльності, які виникають завжди. Тому на рівні корпорації я не бачу проблем у співпраці. На жаль, передбачити якісь політичні рішення з тої сторони чи, чесно кажучи, навіть з нашої, мені важко.

Як відомо, Україна купуватиме паливо для АЕС ще й у американсько-японської Westinghouse, аби зменшити залежність від одного постачальника. Коли його отримають вітчизняні АЕС?

В кінці року планується прибуття на третій енергоблок Южно-Української АЕС партії палива допрацьованої конструкції, на яке отримані всі дозволи і ліцензії. Я нещодавно був на заводі Westinghouse у Швеції, який виготовляє це паливо, так навіть не зміг на нього подивитися, бо воно вже було передано перевізнику.

У майбутньому планується завантажувати паливо Westinghouse на другий блок Южно-Української і шостий - Запорізької АЕС. Це прописано в контрактних умовах. Окрім того, передбачено можливість пролонгації контракту завчасно і розширення постачання ядерного палива у разі, якщо ми з форс-мажорних обставин не зможемо отримувати паливо від іншого постачальника.

Вартість ядерного палива - закрита інформація, однак скажіть, чиї паливні збірки дешевші – ТВЕЛу, або Westinghouse?

ТВЕЛовські ніколи не були дешевші Westinghouse. Це при умові використання нашого урану двома виробниками. Інша справа, що я не можу сказати наскільки дешевше.

Чи може з’явитися третій постачальник ядерного палива?

Треба дуже чітко розуміти, що можна на пальцях однієї руки порахувати глобальних постачальників ядерного палива. Це - Areva, близько 30% ринку, Westinghouse – 27%, по 17% - у ТВЕЛа і японської компанії, а 10% залишається на всіх інших.

Нами використовується паливо російського або радянського дизайну «шестигранного» типу. Цією технологією ніхто окрім ТВЕЛу раніше не володів. І тільки Westinghouse, із трьох глобальних постачальників, що залишилися, освоїв цю технологію. Йому довелось витратити на це достатньо тривалий час. Ринок реакторів ВВЕР дуже вузький, щоб за нього боротись. Тому треба реально говорити - ніколи третій постачальник у нас не з’явиться.

Реально у нас є на сьогодні два постачальника палива. Наша перспектива - розвивати відносини, щоб мати змогу працювати і з одним, і з другим. Причому не так, щоб половину реакторів віддати під одного постачальника, а половину - під іншого, це не буде диверсифікацією. Якщо один припинить постачання, то це значить, що ми половину реакторів «тушимо», все недопалене паливо відвантажуємо і завантажуємо нове. Це буде коштувати набагато більше, ніж вартість річного обсягу постачання палива, тобто, це, по суті, - катастрофа.

Яка ситуація щодо вивозу відпрацьованого палива в Росію в 2015 році?

Робота щодо вивозу відпрацьованого ядерного палива на комбінати Російської Федерації в наступному році триває. Я не бачу якихось технічних проблем. Є питання формування ціни, яке завжди було дуже напружене, а також питання щодо повернення в Україну високоактивних відходів від перероблення відпрацьованого палива з першого і другого реакторів Рівненської АЕС.

В кінці серпня ви разом з представником американської Holtec відкрили майданчик, де планується будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, хоча ідея виникла ще в 2002 році. Чому сталася така затримка з реалізацією проекту?

У 2002 році було прийнято галузеве рішення, що для трьох інших станцій крім Запорізької АЕС, яка на той час мала своє пристанційне сховище, треба побудувати централізоване сховище. В 2003 році оголосили міжнародний тендер, в 2004-ому дали акцепт переможцю. При цьому в 2005 році у нас з’явився знаменитий закон, який цей процес загальмував. Я впевнений, що він був проштовхнутий через парламент категоричними противниками того, щоб Україна припинила вивозити в Росію відпрацьоване ядерне паливо.

Довелось в 2005 році перед підписанням контракту розбивати його на дві фази, тому що закон передбачав техніко-економічне обгрунтування проекту під державні будівельні норми. А це - здоровенна купа томів. Тобто, немає навіть ні проекту, ні рішень, необхідно було пройти громадські слухання і, найголовніше, прийняти спеціальний закон парламентом.

Закон був прийнятий тільки в 2012 році. А після 2012-го по цей рік не могли вивести земельну ділянку на 45 гектарів в Чорнобильській зоні.

І весь цей час Україна направляла відпрацьоване паливо Росії, витрачаючи кошти, які можна було використати на будівництво сховища…

Україна переплатила колосальні кошти - кілька мільярдів доларів, вони пішли в Росію за вивіз відпрацьованого ядерного палива замість того, щоб ці кошти працювали на економіку держави.

Чи є можливість відправляти паливо іншим світовим компаніям?

Оскільки спорудження централізованого сховища затримувалось, ми були змушені шукати альтернативний варіант. Збірки Westinghouse Росія не прийме, така у неї практика. Окрім того, якщо в цих складних політичних умовах з якихось форс-мажорних обставин буде припинено вивіз відпрацьованого ядерного палива в Російську Федерацію, то ми матимемо колосальні проблеми - що з ним робити, де зберігати. Саме тому наш альтернативний варіант - Areva.

Якісь домовленості з нею вже є?

З Areva ми ще в 2012 році попередньо домовилися після візиту на мис La Hague, де розташовані потужності компанії з переробки відпрацьованого ядерного палива. В цьому році ми підписали концептуальне дослідження і Areva його виконує, щоб на підставі нього розробити проект можливості прийняття нашого палива на переробку.

Куди будуть направлятися радіоактивні відходи і цінні матеріали, що залишаться після переробки палива у Areva?

Радіоактивні відходи повертаються нам, але є можливість протримати їх достатньо тривалий час там, і це має бути предметом додаткової міжурядової угоди. Є базова угода між Україною і Францією стосовно ядерних технологій, а, підписавши додаткову угоду, ми можемо тривалий час там протримати наше відпрацьоване паливо до переробки, а потім тривалий час після переробки.

Цінні матеріали також будуть повертатися в Україну. При чому опції, які надає Areva, на відміну від російського «Росатому», - це можливість використання схеми для виготовлення MOX-палива для нас або, якщо ми не бажаємо, продати нашу частку. Тобто, повернуться нам гроші від інших споживачів MOX-палива.

Вартість зберігання палива у Франції сильно відрізняється від російської?

Ми знаємо всі ціни, ніяк кардинально вже давно вони не відрізняються. Ми працюємо по ринковим цінам.

Наскільки всі заходи з підвищення безпеки і нового будівництва забезпечені фінансово?

Недавно ми вважали, що все фінансово забезпечено. Нажаль, стався серйозний стрибок курсу євро, долара, що призвело до дефіциту фінансування – понад мільярд гривень.

Плюс з початку року ми не отримали понад мільярд гривень за рахунок того, що провалилися платежі з енергоринку. Електроенергія постачається на Донбас, який захоплено сепаратистами, а звідти платежі не надходять. Держава повинна прийняти якесь рішення. Думаю, що треба відключити регіон, принаймні, щоб не породжувати яму неплатежів. Для нас це - дефіцит грошових коштів.

Олександр Гречко (УНІАН)