У Чернігові попрощалися з офіцером-розвідником ОК «Північ», учасником АТО/ООС, десантником і «кіборгом» майором Євгенієм Ареф’євим на позивний «Спартак». Євген помер 17 лютого від зупинки серця, до цього передував інсульт, що стався під час виконання офіцером завдань за призначенням у районі проведення операції Об’єднаних сил....
У Чернігові попрощалися з офіцером-розвідником ОК «Північ», учасником АТО/ООС, десантником і «кіборгом» майором Євгенієм Ареф’євим на позивний «Спартак».
Євген помер 17 лютого від зупинки серця, до цього передував інсульт, що стався під час виконання офіцером завдань за призначенням у районі проведення операції Об’єднаних сил. Йому було 48 років. Панахида пройшла у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у Чернігові. Потім із побратимом, колегою, товаришем прощався весь особовий склад управління оперативного командування. На кладовищі військового в останню путь провели за військовими канонами - під постріли автоматів і звуки Державного Гімну України у виконанні військового оркестру. Поховали Євгенія на Алеї Героїв у Чернігові.
За самовіддану, відповідальну і професійну службу Євгеній Ареф’єв нагороджений двома Орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагрудними знаками Міністра оборони України «Знак пошани» та «За зразкову службу» та ін. Вічно сумувати за побратимом, батьком, чоловіком, сином будуть його колеги, друзі, батьки, дружина та троє дітей, найменшому з яких півтора року.
«Женька... Спартак... Нас связывало большее, чем война и новый терминал донецкого аэропорта. Боевик. Выпускник десантного училища… прошёл школу иностранного французского легиона, вернулся оттуда до окончания контракта и получения французского гражданства - на свою войну, потому что офицер-десантник Арефьев не мог позволить себе защищать интересы Франции, когда беда - дома. Военный до мозга костей, каждой клеткой тела. Он был создан для войны, заточен на войну и с трудом представлял себя в мирной, гражданской, мещанской жизни», - пише побратим Євгенія, з яким вони разом були у ДАПі, Олексій Мочанов і згадує випадок про нагороди:
«Женьке долго Держава не давала Орден и поэтому, когда в 2015 году мне пришлось … публично отказаться от ордена Богдана Хмельницкого III степени, я вообще долго не думал. Просто взял значок, книжку, написал поверх своего имени в ксиве «Спартак. 79. ДАп. 14» и отправил всё это Женьке. Посчитал это справедливым, правда в АП быстро присвоили Женьке такую же награду, и БХ у Спартака стало два. Свой и мой. Считаю, что оба он заслужил, заработал, завоевал. Ты - Воин. И смерть протянула к тебе свои костлявые лапы на войне. Пусть не от пули...».
____________________
Євгеній Ареф’єв народився в Казахстані. Після української школи навчався в десантному училищі в Російській Федерації, та за наказом Міністра оборони України був виключений зі списків особового складу РФ.
Військова кар’єра Євгена почалася зі Славутицького міського військкомату, куди він пішов добровольцем, коли в Україні розпочалася війна з Росією. У 2015 році Євген пішов на службу у війська – служив на посаді командира розвідувального взводу в 79 окремій аеромобільній бригаді. Пізніше став помічником командира батальйону з розвідки у тій же військовій частині. У 2016-2017 рр. Євген - вже начальник розвідки – помічник начальника штабу батальйону 79 бригади.
Євгенія знають і пам’ятають як одного із захисників Донецького аеропорту.
Повернувся на військову службу у 2019 році в 1 окрему танкову Сіверську бригади ОК «Північ» на посаду помічника начальника розвідки розвідувального відділення штабу. А з серпня минулого року служив безпосередньо в управлінні оперативного командування у відділі військової розвідки управління розвідки штабу.
Командування та особовий склад ОК «Північ» висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким офіцера. Вічна та світла пам'ять…
