Завантаження ...

Що означає для славутичан День Незалежності України?

0f3faebbd05a93a89b3fac87be85fe35_1400x850.webp

Сьогодні, як ніколи, особливого значення для кожного з нас набуло поняття незалежності нашої країни.

Війна нас змінила, війна навчила з неймовірною силою цінувати і любити нашу Україну, нашу свободу і нашу незалежність.

Ми не очікували, що все це у нас хтось захоче відібрати. І ось як результат – повномасштабне вторгнення ворожих російських військ, дикунство, агресія, мародерство, насилля, знищення всього, що нам дороге і рідне.

Відзначаючи День Незалежності України, славутичани з великою шаною ставляться до цього свята і нашої свободи вцілому.

Людмила ПІДЛІСНА, екскурсовод Краєзнавчого музею Славутича та Чорнобильської АЕС

«Для мене Незалежність України - це можливість бути вільною людиною. Жити на своїй, Богом даній землі, де люди не бояться називати себе українцями, говорити рідною мовою, поважати свої традиції, вшановувати своїх героїв».

 

Олександр КУПНИЙ, фотокореспондент

«Для мене Незалежність України це:

Взаємовигідні, партнерські відносини з сусідами та іншими країнами світу;

Можливість громадян України вільно рухатися, розвиватися та  реалізовувати свої мрії без шкоди для оточуючих;

- можливість спілкуватися зручною для себе мовою;

- безпека в усіх її значеннях;

- збереження історії, не переписування її чи заперечення;

- це вільне волевиявлення громадян України без страху за своє життя;

- це щасливі діти і забезпечена старість».


Людмила ПАРХОМЕНКО, педагог, волонтер

«Для мене День Незалежності України - це свято, під час якого можу зустрітися з сучасними Героями і подякувати їм, з однодумцями з різних куточків країни.

Цей день - це як звіт влади перед громадянами про здобутки моєї країни, це день, коли всі українці маюь віддати шану борцям за вільну незалежну Україну.

Я би трохи уточнила назву свята - День відновлення Незалежності України. А Незалежна Україна - це країна, яка самостійно без оглядки на північної и ще якоїсь країни-сусідки вирішує в якому напрямку рухатися, з ким дружити, яких героїв шанувати, які історичні події відзначати».

 

Олександр ЛАТИШЕВ, воїн-захисник

«Справжнє Свято Незалежності , як на мене, настане в день Перемоги над нацистською Росією. Оце буде ДЕНЬ! Оце буде СВЯТО! І це буде - остаточно - НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!»

 

Олександра РЯБЧЕНКО, волонтерка

«В далекому 2003 році, я думала, що пофарбуюсь у зелений (я не жартую) і на день Незалежності вся така незалежна піду гулять... Маю припущення, що таких як я, які нічого не розуміли, про що взагалі це свято, доволі не мало.

А потім 2004, і все почало розвиватись, історія відбувалась в кожного на очах. Думаю, що наразі, кожен принаймні замислився над тим наскільки ми залежні від недружніх сусідів, навіть тепер.

 Та не дивлячись на все, щоб не відбувалось в нашій країні, через які б негаразди ми не проходили, ми стаємо сильнішими, згуртованішими, весь світ бачить нашу сміливість, силу духу, волелюбність.

Так, незалежність не дарується, так, за неї треба і варто боротися, і так, ми поборемось і поборемо! І на воєнному фронті, на культурному, на інтелектуальному, на економічному, на спортивному, на політичному тощо.

Тепер вся планета розуміє, що Україна - незалежна, сучасна, розвинена, європейська країна, і далі тільки вперед!

Зі святом нас, Українці! Слава Україні! Вірю в ЗСУ!»

 

Володимир УДОВИЧЕНКО, «Почесний мер Славутича», президент «Клубу мерів»

«Українська державність – це те, що може нас об’єднати. Це мій проєкт у «Клубі мерів», проєкт національної ідеї – української незалежності.

Незалежність для мене як можливість для країни і кожного з нас бути вільним у прийнятті рішень, можливість досягати успіху і  маленьким, і  дорослим, від цього залежить успіх усієї України. Про це йдеться і в ст.1 Конституції України.

Прапор - це те , що веде нас у бій за Волю, Свободу і Гідність. Прапор - це те, що об‘єднує нас. Наша Віра, Надія й Любов. А Любов не вмирає, вона вічна!

А ще : маленький Славутич також має свій прапор, свій гімн і свій герб. Не забуваймо про це!»

 

Анна СИБІРСЬКА (ТКАЧЕНКО), студентка, волонтерка

«Що таке «незалежність»?

Згідно тлумачного словника «Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.» Себто якщо простими словами - це бути самостійною одиницею з правом прийняття власних рішень.

Цікава штука відбулась з нами 24 лютого…

Ми незалежно стали приймати свої стійкі рішення, але як ніколи стали залежними один від одного.

Ми залежні від наших вмінь домовлятися, ми залежні від успішності операцій пророблених нашими військовими, ми залежні від обставин врешті-решт, тобто таким чином ми підпорядковуємось відверто спочатку прийнятими рішеннями не нами ж.

Проте!!! Проте нашими власними рішеннями ми довели всією країною семантику «незалежності»: кожним «як ти?», кожною гривнею на підтримку, кожним дитячим малюночком, кожним флеш-мобом і таким залюблений українцями кожним срачем.

Ми перестали залежати від місця, бо ми знаємо, що наш дім перш за все в твоєму серці і свідомості; ми перестали чіплятися за минуле - і будуємо майбутнє: складно, кров’ю, але будуємо; ми перестали виносити свою хату зкраю - і стали єдиним цілим організмом.

І в цих маленьких кроках з маленької незалежності кожного - зросла одна велика. Бережіть її. Багато що в цьому тексті здасться поетичним, але допоки є міста, де майорять наші прапори, нам є за шо боротися.

Хай наші діти не знатимуть цих проблем, проте знатимуть історію.

Борюся за тебе кожного дня, моя маленька НЕЗАЛЕЖНІСТЬ».

Юрій ФОМІЧЕВ, міський голова Славутича

 

«До того, як піти в перший клас, ще у 80-х роках, я жив на Миколаївщині у бабусі. Пам’ятаю, як вона дуже емоційно і в деталях розповідала мені про своє життя: Голодомор, розкуркулення, репресії. Мабуть, саме тоді я почав розуміти, що означає втратити Незалежність. Зрозумів, що навіть не маючи Свободи, ми завжди мали Волю до неї.

Цього року, у лютому-березні, ми в Славутичі вже сповна усвідомили значення Незалежності на власному досвіді. Коли російські війська оточили Славутич, чесно, я жахнувся. А якщо ми залишимось в окупації? Як жити далі в цих умовах? Як жити, втративши Незалежність? Як це, коли в тебе відбирають можливість жити в тій країні, в якій ти хочеш бути – країну, яку ти обрав, у якій ти народився? Я не міг цього уявити – ні як мер, ні як громадянин. Це неможливо осягнути.

Наша Незалежність дається нам з боєм. Це не звична базова річ, яка є за замовчуванням. Це те, що потрібно здобувати. Недостатньо лише провести кордони і позначити свої території. Так, це – дуже важливі складові держави, як і правоохоронна система, влада, армія, система законів. Але справжнє усвідомлення Незалежності приходить у боротьбі за неї.

І цей іспит ми, народ України, складаємо на відмінно: ми щодня вперто доводимо, що спроможні виборювати її стільки, скільки буде потрібно, і тримати її гідно. Бо ми дуже волелюбні. Саме ця Воля, що живе всередині кожного та кожної з нас, і є нашою Незалежністю».

Маючи свободу і незалежність, знаючи, що це таке насправді, ми понад усе прагнемо це зберегти. Тому кожен став на захист нашої України, нашої цілісності і незалежності. Кожен на своєму місці. Віримо в наші ЗСУ, молимося за них Богу! І понад усе чекаємо на нашу перемогу, мир і процвітання нашої держави!

Зі святом нас! З Днем Незалежності України!

Олександра ЛАТИШЕВА

 

мрия